Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки простіше простіше простого. Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього навсього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.
Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна до
Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи, а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.
Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.
Мене глибоко вразила прочитана повість. це історія життя українського села в пореформену добу з усіма його складнрщами і суперечностями на прикладі однієї родини. те, що сталося з родиною кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. читаючи, цю веселу повість, хочеться плакати. на наших очах помирає порозуміння між членами родини, ій затишок, почуття гідності. всі члени сім'ї є учасниками родинно-побутової війни, якій не видно кінця. у творі йдеться про недосконалість людської природи, про одвічні людські вади - нетерпимість, жадібність, заздрість, егоїзм. письменник на прикладі цієї сім'ї показав модель україни. повість "кайдашева сім'я" - це повість, у якій крізь сміх пробиваються сльози.
ответ: Не розвіяти вітру чесної праці.
Объяснение: