7. Який історичний факт стримував розвиток культурно-мистецьких процесів в Україні в 60 — 70-ті роки XIX ст.?
А) Перебування українського народу в колоніальній залежності від Російської та Австро-Угорської імперій;
Б) початок діяльності товариства «Просвіта»;
В) скасування кріпацтва;
Г) проведення земської, судової, освітньої реформ в Росії.
8. Яка тема п'єси Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»?
А) тема знедоленої селянської дівчини, ображеної кривдниками;
Б) одруження хлопця «на зло» коханій з іншою, яку згодом кидає;
В) здобування хліборобом дворянських прав;
Г) показ методів збагачення сільського глитая.
9. Чому Мартину Борулі, герою твору Івана Карпенка-Карого, відмовили в дворянстві?
А) Він не вів дворянський б життя; Б) у документах поплутали букви в прізвищі виявилося, що
документи Борулі підроблені В) Націєвський вирішив помститися за наречену
10. Характерними рисами реалізму є:
А)ображення подій, викликане уявою, фантазією автора;
Б) правдиве зображення реальної дійсності
В) в) зображення подій у сатиричній формі.11. Виберіть збірку, яка не належить І. Франку
А)«Зів´яле листя» Б)«Баляды и росказы» В)«На крилах пісень» Г)«Із днів журби»
12. «Мойсей « І.Франка за жанром -
А) сонет
Б) лірична поема
В) філософська поема
Г) історична драма
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.