Я вважаю, що повість Анатолія Дімарова "Блакитна Дитина", дуже цікава и пригодницька. Головний персонаж Толька дуже героично веде себе. Хоч він і маленький бешкетник, але він пішов на великий вчинок заради Олі Чворжової. Він держав заради неї жабенят в роті, не кожен може піти на таке. Ще він заліз на дерево за гарними наливними яблучками заради Олі, за що й отримав стусанів від дядька Матвія. Ще Толик допоміг Віктору Михайловичу завоювати серце Галини Іванівни, тобто, висновок Толик допомагае всім не зважаючи на його погане навчання, він добрий і веселий хлопець. І від цього головного персонажа виясняється роздум про повість "Блакитна дитина". Це гарна повість яка мені дуже сподобалася своїм пригодницьким мотивом і веселими персонажами.
Я читала безліч творів. Багато з них мали цікавий сюжет, незвичайних героїв. Але особливо вразила мене маленька дівчинка, яка ніколи не робила справ до кінця. Аля, яка потрапивши ло Недоладії сама навчилась, і навчила мене завершувати розпочаті справи, а окрім цього, навчила не відкладати справ на потім. Чим? Тим випадком, який стався коли вона забула про подарунок бабусі. Вам шкода було її коли вона потрапила до Недоладії? Мені ніскілечки. Це була цікава, сповнена приголомшливих пригод та нових знайомств подорож. Вона вчить бути хороброю, не здаватись навіть тоді, коли виходу немає. Ця подорож навчила мене уважності та вигадливості. А ще мені сподобалось що дівчинка не забула про друга, який теж не закінчував початого. Алю, ти стала для мене гарним прикладом. Дякую. Аля – мій улюблений літературний герой.