у виданні вміщено першу з історичних повістей, що трилогію (за визначенням автора) «мазепа». насправді ж — повістей п’ять. і хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.
услід за цим виданням («мотря», історична повість) видавництво випускає: «не вбивай», «батурин», історичні повісті; «полтава», історична повість; «з-під полтави до бендер», історична повість.
головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман іван мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності україни.
у цій книзі оповідається про кохання юної красуні мотрі — дочки генерального судді кочубея, пізніше страченого мазепою, — і старіючого гетьмана. дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
видання подається за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних, стилістичних особливостей мови автора — українського письменника, родом з галичини, який жив і творив у 1872–1941 роках.
чому, на вашу думку, твір дістав назву не «устина», не «панночка», а саме «інститутка»?
початкова назва повісті — «панночка». але дотримуючись основного прийому композиції — прийому антитези, письменниця в назві твору поєднує протилежності. часто випускниці інституту «благородних дівиць» називали себе «інститутки — святительки». але, як бачимо, у панночки інститут не виховав жодної благородної риси характеру. найвищим «ідеалом» таких «святительок» було пристрасне бажання вийти заміж за багатого пана і стати повновладними поміщицями в своїх «маєтках-державах».
при першій зустрічі з панночкою дівчат — кріпачок дуже вразила її краса. але зовнішність разюче відрізнялася від людського єства інститутки. назар влучно охарактеризував інститутку однією фразою: «дивиться так, що аж молоко кисне».
