Винниченко розвиває свій стиль, почавши з удосконаленого новими формальними елементами й мотивами реалізму перших оповідань: далі він дедалі більше переходить до імпресіоністичного стилю, яке в бездоганному вигляді можна побачити в творах і малої («Промінь сонця», «Зіна») і великої форми («Записки кирпатого Мефістофеля»).
Психологічний реалізм як перехідний етап панує в перших романах і більшості драм, які вирізняються сценічністю, гостротою й цікавістю інтриги, яка побудована на контрастах.
Найкращі твори Винниченка відзначаються великою майстерністю. Імпресіонізм його характерно вирізняється, наприклад, фіксацією дієвих, переважно зорових деталей, а також тонких і, водночас, гостро діючих психологічних рухів-рефлексів.
1. Зустріч Герасима Никодимовича з євреем.
2. Залицяння Романа до Мотрі.
3. Хитра пропозиція фактора Гершка.
4. Перевірка "фальшивих" грошей.
5. Відважне рішення Калитки,взяти більшу суму "фальшивих" грошей.
6. Брехня єврея. Герасимо обдурено,його обікрали.
7. Спроба самогубства. Герасима врятовано.
8. Дружина Герасима бідкається. Їхня сім'я бідна,але Герасим живий.