М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

21. Митець не повинен залишатися осторонь людських проблем – так у новелі «Інтермецо» М.Коцюбинський визначає А)кульмінацію; Б)проблему; В)конфлікт; Г)тему; Д)ідею.​

👇
Ответ:
ХипХоп11
ХипХоп11
16.02.2021

Г. Тему

Объяснение:

4,8(4 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
HiКАK
HiКАK
16.02.2021

Объяснение:

Уже за першого періоду літературної діяльності (1837 — 1843) Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких — поруч версифікаційних і стилістичних засобів народно-пісенної поетики — було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша (складна і гнучка ритміка, уживання неточних, асонансних і внутрішніх рим, використання цезури й перенесення (анжамбеман), майстерність алітерацій, звукової інструментації та поетичної інтонації, астрофічна будова вірша тощо). Новаторство прикметне й для Шевченкових епітетів, порівнянь, метафор, символів та уособлень. Керуючись власним художнім чуттям і не оглядаючись на панівні тоді літературні канони, Шевченко знаходив відповідну поетичну форму для втілення нових тем та ідей, які підказувала йому тогочасна дійсність. Одним словом кажучи, Тарас Шевченко спочатку наслідував найкращі зразки народно-поетичної творчості. Скажімо, перші його твори написані коломийковим віршем, що чітко вказує на зв'язок із українською народно-пісенною творчістю, насамперед із піснями, які виконувалися у жанрі коломийки.

До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії. Поетичним вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому, висловлюючи свої погляди на відношення поезії до дійсності, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом. Із цим віршем тематично споріднена поезія «Перебендя», у якій відобразилися думки молодого Шевченка про місце поета в суспільстві. Особливе місце серед ранніх творів Шевченка посідає соціально-побутова поема «Катерина» — хвилююча розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер. У розвитку подій цей ліро-епічний твір відзначається високою драматичною напруженістю. Визвольна боротьба українського народу проти загарбників і поневолювачів є основним мотивом у таких ранніх творах Шевченка, як «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842). У поемах «Іван Підкова» і «Гамалія» Шевченко оспівав героїчні походи українського козацтва проти турків. Поеми «Тарасова ніч» і «Гайдамаки» змальовують різні моменти боротьби українського народу проти польського панування. Історично-героїчна поема «Гайдамаки» є вершиною революційного романтизму Шевченка.

Драма «Назар Стодоля» (1843), створена на межі першого і другого періоду творчості Шевченка, є новим явищем в українській драматургії. Зображені в ній події відбуваються у XVII столітті біля Чигирина. Розвиток дії подано в романтичному дусі, проте в п'єсі переважають риси реалістичного відтворення дійсності. Етнографічно-побутові картини увиразнюють історичний колорит. Сценічні якості драми забезпечили їй великий успіх, і вона досі входить до репертуару українських труп. На тему Шевченкової п'єси Костянтин Данькевич написав однойменну оперу (1960).

4,6(63 оценок)
Ответ:
Dan2707
Dan2707
16.02.2021

Відповідь:

Сулейман  1. Місце героя серед інших персонажів. Сулейман-ефенді – один із героїв повісті А. Чайковського «За сестрою». Про цього героя не так багато розказано в творі, але саме завдяки йому змінюється хід подій, а також змінюється відношення Павлуся до татар.

2. Зовнішність і походження. Сулейман - татарин-крамар, купець. «..найстарший татарин із сивою бородою», «…дуже багатий татарський купець».

3. Внутрішній світ :  а) ставлення до оточуючих  Сулейман, у першу чергу, торговець, а не воїн. Тому він доброзичливо відноситься до хлопця, цікавиться ним і його життям, пробує навернути у власну віру. Невільники у домі Сулеймана вважають, що Сулейман: «...добрий чоловік..». Хоча, як і багато купців, він не гребує торгувати з будь-ким. Коли мова заходить про зрадника Карима, то Сулейман вважає: «Він не має віри. ... Він з нами торгує», а Павлусь думає: «Такі то й ви, що з злодіями крамарюєте!».  б) якості героя:  Сулейман успішний і багатий купець. «Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіми надморськими містами й Україною". Його " ...Оселя виглядала, як мале містечко». Він люблячий і турботливий батько. Вже старший чоловік, повертаючись з далеких доріг, він думає про дорослого сина. Хоч це і звучить жорстоко, але везе синові гостинець. «Цього хлопця привожу тобі на гостинця, я його купив».  в) мова героя, думки.  Все життя Сулеймана присвячене торгівлі. Але з його розмови з Павлусем стає зрозуміло, що він шанує свою віру, звичаї, народ. Він намовляє Павлуся «збусурманитись», а на питання чи продають у них татар, відповідає: «Ні, не можна людей своєї віри продавати; за це велика кара».

Ставлення до героя. Змальовуючи Сулеймана, автор чи не вперше в повісті, описує татарина в першу чергу як звичайну людину. Людину, у якої теж є свої радості і турботи в житті.  

Девлет-гірей  1. Місце героя серед інших персонажів. Девлет-гірей  Ібрагім - один із героїв повісті А.Чайковського «За сестрою». Саме завдяки йому  успішно закінчилися пошуки Ганусі – сестри Павлуся.

2. Зовнішність і походження. «Це був хлоп дужий та вже старший, з довгою сивою бородою». Він дуже поважний чоловік, «мешкав у столиці кримського хана в Бахчісараї». Мулла про Ібрагіма каже так : «Мій пан має велике слово не лиш у нашого хана, але й у самого падишаха».

3. Внутрішній світ:  а) ставлення до оточуючих:  У Павлуся була нагода пересвідчитися в пошані звичайних татар до Девлет-гірея ще дорогою до Бахчисараю: «По дорозі стрічали піших і кінних татар. Вони кланялися муллі і вступалися з дороги». Девлет-гірей міг скарати, але міг і помилувати. Коли мула запитує у невільників про сина Девлет-гірея, то каже: «Хто виявить його місце, стане достойний його ласки й нагороди його милости. Хто ж би це затаїв, може готуватися вже тепер на смерть, бо його повісять» б) якості героя  Девлет-гірей досить грізний і суворий. Лише один його погляд викликав у Павлуся страх. «Він насупив брови і поглянув на хлопця так, що йому аж страшно стало». Девлет-гірей не любить брехні. Мулла попереджає Павлуся:  «Та як ти сказав неправду... знаєш? Тобі язик відітнуть. Мій пан усіх брехунів і клеветників так карає». Девлет-гірей дотримується свого слова. У нього була можливість відправити Павлуся на якісь роботи, як звичайного невільника, поки не підтвердилися його слова про долю Мустафи, але він наказує муллі «..візьми цього малого до гостиної, щоб йому нічого не бракувало...». Девлет-гірей любить свого єдиного сина, за свого сна і хоч будь-яку інформацію про його долю  він готовий  пожертвувати майже всім.  в) мова героя, думки  На період, описаний в повісті,  всі думки Девлет-гірея були зайняті пошуками єдиного сина. Спільні переживання за рідних людей зблизили його з Павлусем. Здається, він навіть прикипів до українського хлопця душею. Коли Павлусеві стало відомо, що Гануся знайшлася і поспішив їй назустріч «..старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: "Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!" Коли Мустафа живий і здоровий повернувся додому, то девлет-гірей каже до Павлуся і його сестри: «Ви сказали правду, тепер я хочу додержати моє слово, нагородити вас. Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму». Девлет-гірей оцінив кмітливість і доброту Павлуся: «Добре в тебе серце, мій хлопче!»

Ставлення до героя. Я вважаю, що недаремно автор так мало уваги приділив опису Девлет-гірея як господарю і пану над невільниками. В основному описується його людські якості: батьківська туга за сином, опікування Павлусем,  дотримання законів гостинності. Здається, що автор навіть симпатизує цьому герою.  

Пояснення:

4,8(56 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ