і
Объяснение:
іВсемирная история — процесс развития человеческого общества в целом, для которого характерны закономерности, проявляющиеся в истории всех народов. Всемирный исторический процесс начинается с появлением человеческого общества и в зависимости от общих отличительных особенностей условно делится на хронологические периоды[1].
Иногда под всемирной историей понимается рассмотрение истории отдельных стран или совокупности историй своеобразных и относительно замкнутых цивилизаций. Прусский историограф Леопольд фон Ранке по этому поводу замечал: «Более или менее полное собрание истории отдельных народов ещё не составило бы никакой всемирной истории, ибо оно потеряло бы из виду взаимосвязь вещей. Но задача всемирной истории как науки как раз и заключается в том, чтобы познать эту взаимосвязь, показать ход развития великих событий, которые связывают все народы и управляют ими. То, что такая общность имеется, является очевидным»[2].
Историческое развитие человечества реализуется двумя путём постепенного прироста открытий и находок, а также путём качественных скачков или революций, составляющих эпохи в материальной и духовной эволюции.
Сельскохозяйственная (неолитическая) революция привела к развитию цивилизаций, оседлых сообществ, то есть перешедших от кочевого образа жизни (скотоводство и собирательство) к земледелию. В этих древних цивилизациях была изобретена письменность, позволившая передавать знания из поколения в поколение на материальных носителях. Это стимулировало развитие многообразных ремёсел, разделение труда и расслоение общества на классы.
Разрозненные поселения, сконцентрированные вокруг жизнеобеспечивающих источников ресурсов — плодородных естественно орошаемых земель, воды (рек и озёр), обильных выпасов для скота — позже интегрировались в более крупные образования. Этому также совершенствование транспортных средств. Эти естественные процессы развития древних сообществ, сопровождавшиеся соперничеством и конфликтами между соседними сообществами, развиваясь на протяжении тысячелетий, привели к образованию государств и, затем, сверхдержав (империй).
Падение Римской империи в Европе в конце античной эпохи ознаменовало начало Средневековья.
В середине XV века изобретение Иоганном Гутенбергом современного книгопечатания — оттисков на бумаге покрытого краской и вырезанного на деревянных досках зеркального шрифта, совершило переворот в коммуникациях завершиться Средневековью и возвестив о Новом времени, Возрождении и научно-технической революции.
К XVIII веку накопление знаний и технологий, особенно в Европе, достигло критической массы, которая вдохнула жизнь в Промышленную революцию. Более четверти тысячелетия наука, знания, технологии, торговля и сопутствующие им войны ускорялись в геометрической прогрессии, создавая как благоприятные условия, так и угрозы, с которыми ныне сталкивается человеческое сообщество, населяющее планету.
Содержание
1 Первобытное общество
1.1 Эпоха палеолита
1.2 Эпоха мезолита
1.3 Эпоха неолита
2 Древний мир
2.1 Города и торговля
2.2 Религия и философия
2.3 Древние цивилизации
3 Средневековье
4 Новое время
4.1 Возвышение Европы
5 Новейшее время
6 Примечания
7 Литература
Первобытное общество
Эпоха палеолита
Основная статья: Палеолит
Я получила 10 б, але вчителька прокоментувала, що забагато написала, тому вибирай та скорочуй.
Объяснение:
« Які проблеми дорослішання В. Чемерис порушив у повісті «Вітька + Галя …»?
Нещодавно я прочитала, досить дотепну, автобіографічно-гумористичну повість, українського письменника Валентина Чемериса “Вітька + Галя або повість про перше кохання”. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. Доросле життя має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник. У творі порушено проблеми відданої дружби, зради, відповідальності, а також уславлюється почуття першого кохання – от такі захоплюючі проблеми, що постають на порозі дорослого життя. І вперше їх вирішують наші герої по-дитячому, здійснюючи свої, безглузді та кумедні, героїчні вчинки та страждаючи від цього.
Начитаний друг Федько Котигорошко, на прізвисько Жучок, завжди готовий до Він пропонує виражати свої почуття через серенади. «Неймовірний» спів Вітька для баби Хіврі викликає у мене регіт. Як тільки згадаю на його голові сомбреро з опудала, то знову проситься усмішка. Ідея з листом, до редакції районної газети з проханням надрукувати зізнання в коханні, провалилася. Хотіли роздобути в бабці Векли зілля, яким причарують дівчину, але не вийшло. Ото по-побігав за кущі біднесенький романтик Федько.
Спочатку Галька нехтує прихильністю Вітька та хитро використовує друзів. Як то кажуть - стали в нагоді в господарстві: поносили воду, порубали дрова. От молодці!
Чого Вітька не переніс, так це прогулянки Петра Білого зі своєю коханою дівчиною, тому і утнув необдуманий вчинок – викликав суперника на дуель. Результатом чого став арешт так званих дуелянтів. Галя, звичайно, зрозуміла, що усе це заради неї. Поцілунок у щоку роблять Вітька щасливим.
Дуже веселими є сватання Вітька до Галі. Мама дівчини теж розуміє, що таке перші почуття, тому сипле в кишені хлопцям гарбузове насіння і пропонує прийти через 10 років.
Таким чином, автор дає зрозуміти нам, що коли молода людина щаслива, вона хоче, щоб це відчуття тривало вічно. То, якою треба бути, як себе поводити, щоб здобути кохання? Відповіді на ці проблеми мабуть розкриються для мене згодом. Зараз, для мене важливо - уміти дружити і бути справжнім другом та радіти кожній миті свого життя.
вообще єто по тексту но , она "Отруїлася"