Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка .
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» — неприхована правда про початок Другої світової війни. Фраза із "Щоденника" письменника "Україну знає той, хто був на її пожарах"...відтворює усю правду війни у кіноповісті "Україна в огні".
Автор описує читачу такі проблеми:
Перша — проблема національної самосвідомості людини і народу.
У центрі твору — трагічна доля хліборобської родини Лавріна Запорожця, що уособлює долю всього українського народу. В той жахливий час, коли під тиском ворога війська захисників тікають.
Друга — показ трагедійності реалій війни.
Довженко зобразив, як за перші два-три місяці війни уся Україна опинилася під чоботом фашистських загарбників, як німці вривалися в українські села.
Третя — життя простої людини на війні, проблема цінності загальнолюдських ідеалів, які Довженко обстоює через зображення конкретних характерів.
Образ Христі Чепурної - трагедія українського народу, котрий переніс жахливі випробування фашистів, вивезення до Німеччини в рабство.
Олександр Довженко не був маріонеткою, неприховував правду про початок Другої світової війни. Талановитий митець залишив своїм нащадкам вражаючу згадку про страшні сторінки історії України. Його твір пронизаний болем, любов"ю до рідного народу та землі.
Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених". План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики". План: I. Максим Грек: 1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт. 2. Роздуми диякона Івана Федорова. 3. Старець - Максим Грек. 4. Розмова старця та диякона про книги. 5. Спогади про юність. 6. Притча про таланти. 7. Замислений Іван. II. Ганза. 1. Корабель мав від 2. Цар Іван Грозний. 3. Доручення Шлітту. 4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців. 5. Ув'язнення Шлітта. III. Гість з Данії. 1. Посол від датського короля до царя Івана. 2. Лист від Християна III 3. Не безкорислива до 4. Роздуми царя Івана. 5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим. IV. Печатний дім. 1. Час видавати друковані книги. 2. У пошуках здібних майстрів. 3. Доручення збудувати "Печатний дім". 4. Першодрукар - Іван Федоров. V. Свято книги. 1. Перша книга - "Апостол". 2. Стопи книг доступні для людей. 3. Післямова першої книги. 4. Роздуми першодрукаря. VI. Єретики. 1. Невдоволення бояр та вищих церковників. 2. Плітки навколо друкарні. 3. Скрутні часи царювання. 4. Страшні страти. 5. Звинувачення в єресі. 6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.
Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених". План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики". План: I. Максим Грек: 1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт. 2. Роздуми диякона Івана Федорова. 3. Старець - Максим Грек. 4. Розмова старця та диякона про книги. 5. Спогади про юність. 6. Притча про таланти. 7. Замислений Іван. II. Ганза. 1. Корабель мав від 2. Цар Іван Грозний. 3. Доручення Шлітту. 4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців. 5. Ув'язнення Шлітта. III. Гість з Данії. 1. Посол від датського короля до царя Івана. 2. Лист від Християна III 3. Не безкорислива до 4. Роздуми царя Івана. 5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим. IV. Печатний дім. 1. Час видавати друковані книги. 2. У пошуках здібних майстрів. 3. Доручення збудувати "Печатний дім". 4. Першодрукар - Іван Федоров. V. Свято книги. 1. Перша книга - "Апостол". 2. Стопи книг доступні для людей. 3. Післямова першої книги. 4. Роздуми першодрукаря. VI. Єретики. 1. Невдоволення бояр та вищих церковників. 2. Плітки навколо друкарні. 3. Скрутні часи царювання. 4. Страшні страти. 5. Звинувачення в єресі. 6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.
Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка .
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» — неприхована правда про початок Другої світової війни. Фраза із "Щоденника" письменника "Україну знає той, хто був на її пожарах"...відтворює усю правду війни у кіноповісті "Україна в огні".
Автор описує читачу такі проблеми:
Перша — проблема національної самосвідомості людини і народу.
У центрі твору — трагічна доля хліборобської родини Лавріна Запорожця, що уособлює долю всього українського народу. В той жахливий час, коли під тиском ворога війська захисників тікають.
Друга — показ трагедійності реалій війни.
Довженко зобразив, як за перші два-три місяці війни уся Україна опинилася під чоботом фашистських загарбників, як німці вривалися в українські села.
Третя — життя простої людини на війні, проблема цінності загальнолюдських ідеалів, які Довженко обстоює через зображення конкретних характерів.
Образ Христі Чепурної - трагедія українського народу, котрий переніс жахливі випробування фашистів, вивезення до Німеччини в рабство.
Олександр Довженко не був маріонеткою, неприховував правду про початок Другої світової війни. Талановитий митець залишив своїм нащадкам вражаючу згадку про страшні сторінки історії України. Його твір пронизаний болем, любов"ю до рідного народу та землі.