М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Выпишите из текста Ночь перед рождеством словосочитания из момента где козаки говорят с принцесой

👇
Открыть все ответы
Ответ:
linagurova6545
linagurova6545
12.03.2021

Объяснение:

У країні Сльозолий правив цар Плаксій, у якого були 3 дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і 3 сини Плаксуни. Вони цілими днями плакали. Цар заборонив сміятися і звелів, щоб в усій країні також плакали всі діти, бо він любив пити їх сльози.

Лоскотон, якого ніхто не міг спіймати, приходив до дітей і веселив їх. Царю це не подобалося і він пообіцяв тому, хто спіймає Лоскотона, віддати свою дочку за дружину. Був у царя капітан Макака, який дуже хотів стати царським зятем. Він підстеріг Лоскотона і спіймав його.

У палаці зібралися грати весілля. Але тут до в'язниці, де сидів Лоскотон, прийшли робітники і звільнили чоловіка. Під час бенкету з'являється Лоскотон, який стрибнув до царя на трон і почав його лоскотати, і Плаксій від сміху лопнув. Його діти повтікали до чужих країв, а в країні всі почали весело жити. :)

Намагалася максимально коротко написати, сподіваюся, що до хоч трішки

4,6(60 оценок)
Ответ:
linakn14
linakn14
12.03.2021
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
4,4(13 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ