Главная › Школа › Сочинения (укр)
Бережи природу. Твори для школи
1) Кожна людина має любити і захищати природу. Від нас і тільки від нас, людей, залежить, якою вона буде. Якщо ми будемо забруднювати навколишнє середовище, бездумно знищувати її дари, незабаром вона просто загине або стане такою, що люди не зможуть вижити. Тому дуже важливо бережно ставитися до природи і до всіх її мешканцям.
2) Люди живуть на планеті більше двох тисяч років. За цей час не завжди до природи ставилися обережно, особливо у період бурхливого розвитку прогресу. Тому ми, діти, повинні допомагати дорослим не тільки берегти природу, але й відновлювати її. Вирощувати квіти, годувати птахів, садити дерева, не залишати після себе сміття. А ще треба добре вчитися. Бо знання до зберегти природу від загибелі.
Адже природа потрібна не лише нам, але й майбутнім поколінням — усім!
Повість «Маруся» Г. Ф. Квітки-Основ`яненка – чудовий твір, у якому уславлюється сила справжнього кохання.
В основі сюжету повісті лежить історія нещасного кохання заможної селянської дівчини Марусі та бідного хлопця Василя. З першого погляду, з першої зустрічі хлопець і дівчина зрозуміли, що закохалися одне в одного. Та в їхні почуття не повірив батько Марусі, і саме це стало на заваді їхньому щастю. Але, не дивлячись на заборони, вони таємно зустрічалися, весь час думали одне про одного. На мою думку, цього достатньо, щоб упевнитися в тому, що їхнє кохання було справжнім.
Та як же не згадати трагічний фінал повісті. На мою думку, головною причиною смерті Василя була його туга за коханою. Вона загинула, а хлопець не зміг жити без неї. Ось яке воно, справжнє кохання – не усвідомлювати, не мислити себе без своєї коханої людини!
Трагедія В. Шекспіра «Ромео та Джульєтта» увійшла в історію літератури як гімн справжньому коханню, як доказ того, що воно існує… На жаль, Ромео та Джульєтті також не судилося бути разом. І вони вирішили, що краще померти, ніж розлучитися.
Мені здається, що ці два твори дійсно схожі. Адже в обох ми бачимо змалювання чистого справжнього почуття. Молоді люди закоані одне в одного до безтями, ладні на все заради цього кохання… Але в «Марусі» присутній вияв менталітету українського народу – глибока віра в Бога, яка виключає самогубство. Саме через це Василь присвячує себе служінню Богу, прагнучи спокутувати свою провину, а не намагається накласти на себе руки.
Я вважаю, що в нашому сьогоднішньому житті, на жаль, рідко зустрінеш справжнє кохання
Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам'ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично.
Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Бам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жиє Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук... Діти, діти!
Та що балакати! І я там був, мід-вино пив. І я колись стрічав отак сю врочисту хвилю, сміявся і радувався назустріч тій примані, що зветься Новим роком
Объяснение: