Жанр – балада Тема – протистояння та примирення Сходу і Заходу.
Ідея – ствердження миру і злагоди між народами, незважаючи на різницю в вірі, поглядах, мові
Головні герої: Камаль – вожак повстанців. Сильний, сміливий, не боїться ночі, вправний, вкрав найкращу лошицю Полковника, хороший вершник, скочив легко в сідло, дуже швидко оминає всі небезпечні місця. полковничий син – молодий юнак, сміливий, безстрашний, один кинувся наздоганяти Камаля і його воїнів, не думав про свою безпеку, хоробро повернув за Камалем у провалля. автор-оповідач. Розповідь ведеться від імені оповідача, який начебто збоку дивиться на все, що відбувається. син Камаля, воїни-повстанці, солдати королівської армії.
Основна думка – немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття: завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства. Ідея балади висловлена не у рефрені, а в словах “той, хто вчора ворогам був, сьогодні товариш нам!” І справа не в тому, що “сильні” гуртуються, а в їхній здатності приносити своєю силою мир туди, де була ворожнеча. Сильні на те й сильні, аби оберігати слабких. Саме це їх і поєднує, і робить “людьми честі”. Слово “благородство” співзвучне зі словом “благо”, тобто “добро”.
Любов, у моєму розумінні, це велике, святе почуття, що може випробовувати людина, найвища нагорода, дана нам Богом. А в одному із припущень И. А. Буніна : любов - це, коли хочеться того, чого немає й не буває, із чим я теж абсолютно згоднаНаскільки сильним потрібно бути людиною, щоб пережити нерозділену любов? Тримати або відпустити? Забути або пам'ятати? Цими питаннями задаються багато поетів у своїх добутках. Бунін у циклі добутків "Темні алеї",Пушкін, Куприн. У їхніх творах ми бачимо любов нерозділену, нерівноправну, неможливу. "Любов - легалізований наркотик, нічим інших не гірше й не краще, але ви його в продажі не знайдете - рецепт вам може виписати лише випадок, а випадок зовсім стражденних не лікує, рецепт наосліп видає комусь - він може зцілити й скалічити, продовжити року й обірвати мінути... " Слабкі не витримують стільки емоцій і таку буру почуттів, хтось шукає заспокоєння в алкоголі, у розгульному життя, а хтось і зовсім іде в мир іншої. Любов - це потужний струмінь, під напором якої не кожний може встояти.Я не знаю, на щастя або на жаль, але мені не довелося пережити нерозділену любов, може навіть, і саму любов. Цілком можливо те, що було в мене, - це всього лише жалюгідна пародія, незначна копія того чарівного почуттяНе варто боятися любові можливо, вона теж постукається у ваш будинок. Прийміть її таку, яка вона є, і не женете.
Доля роману "Сонячна машина" була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові "візитну картку" української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов'язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки — час репресій справжніх митців, час панування вульгарно-соціологічної критики. Роман мав великий успіх, але між першим та другим друком пройшло півстоліття...
Дія роману відбувається у 80-ті роки XX століття. Останні обіднілі аристократи, всесвітній та всемогутній капітал, таємний та трохи комічний інарак — революційна організація — і, як у багатьох фантастичних творах, учений, що захоплений винаходом засобу, який урятує людство.
Інтрига роману заплутана. Тут і кохання, і аристократичні претензії, і революційне підпілля, і пошуки "морального вседозволення"... Але у фантастичній обгортці легко впізнати післяреволюційну бурхливу реальність України та Росії. Винниченко, змальовуючи характерні для різних в суспільства типи, не дуже оптимістично дивиться на маси. З появою сонячної машини, яка забезпечує даровим хлібом, люди забувають про все: працю, обов'язки, прагнення. Натовп безчинствує, і це дуже схоже на перші часи після революції. У той час, коли свідома частина людей бореться й гине, інші живуть за девізом: усе можна! Хапай!
Виразно даний образ ученого, який першим зрозумів небезпеку свого витвору, але в техніці бачить не ворога і не панацею, а лише засіб полегшення життя. Саме Рудольф Штор допомагає повернути людей до праці. І,несподівано, з іншого боку до того ж висновку приходить володар Всесвітнього банку Мертенс. Спочатку випробувавши всі засоби, щоб знищити машину та її винахідника, він потім бере у свої руки організацію праці й порядку.
Політичні погляди автора, передбачення розвитку радянського суспільства в напрямку насильства над революцією, неприйняття ленінізму як політичної доктрини — усе це обумовило розгромну критику роману та більш ніж п'ятдесятирічне забуття автора. Історія повернула в інше русло, і тепер твори Винниченка стають природною частиною української літератури, з якої були силоміць виключені.
Автор – Редьярд Кіплінг;
Рік написання – 1889; Рід літератури – ліро-епос;
Жанр – балада Тема – протистояння та примирення Сходу і Заходу.
Ідея – ствердження миру і злагоди між народами, незважаючи на різницю в вірі, поглядах, мові
Головні герої: Камаль – вожак повстанців. Сильний, сміливий, не боїться ночі, вправний, вкрав найкращу лошицю Полковника, хороший вершник, скочив легко в сідло, дуже швидко оминає всі небезпечні місця. полковничий син – молодий юнак, сміливий, безстрашний, один кинувся наздоганяти Камаля і його воїнів, не думав про свою безпеку, хоробро повернув за Камалем у провалля. автор-оповідач. Розповідь ведеться від імені оповідача, який начебто збоку дивиться на все, що відбувається. син Камаля, воїни-повстанці, солдати королівської армії.
Основна думка – немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття: завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства. Ідея балади висловлена не у рефрені, а в словах “той, хто вчора ворогам був, сьогодні товариш нам!” І справа не в тому, що “сильні” гуртуються, а в їхній здатності приносити своєю силою мир туди, де була ворожнеча. Сильні на те й сильні, аби оберігати слабких. Саме це їх і поєднує, і робить “людьми честі”. Слово “благородство” співзвучне зі словом “благо”, тобто “добро”.