Доросле життя має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення - захоплюючі проблеми, що постануть на порозі дорослого життя. І вперше їх вирішують по-дитячому, здійснюючи свої безглузді героїчні вчинки та страждаючи від цього.
Можна передбачити ,що зустріч крізь багато років буде не менш наповнена коханням і подвигами , але вже більш обдуманимі.Як вже дорослий і освідчений чоловік він може зізнатися про кохання пропозицією руки і серця.Але ніхто не може точно сказати , що Галя відповість взаємність та чесністю , тому вся надія на Вітю , який ще може вразити у саме серце свою кохану.
Объяснение:
Вибачте , можливо текст сирий , але я намагалася до чим можу.Можливо Ви допишете щось від себе.(╹ڡ╹ )
Проблема індивідуальності. Е. Андієвська порушує у творі питання про те, якою є доля унікуму в суспільстві, яке не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що інакшість приречена на вигнання й загибель. За законом природи, риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби… народилася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса такого іншого має за божевільного, не визнаючи його унікальності чи геніальності. «Говорющих риб», як правило, жахаються і соромляться; ви нятковість заважає і дратує посередностей: «ба лакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу».
Проблема сили слова. Чи не виступає «говорюща» риба поетом, коли розмірковує над тим, «яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду», і чи не є це слово першим серед риб? Пророк часто буває не визнаним за життя. Водночас мудрість завжди цурається марного базікання. Зрештою, на бульбашки можна дивитися по-різному: як на кольорові (естетичний аспект) і як на порожні (марнославство).