Художні особливості твору: Риторичні запитання:"Чи то так мені чого було?". Риторичні оклики:"Ягня,здається,веселилось!","І сонце гріло, не пекло!"," Не мої ягнята!"," Нема в мене хати!","Тяжкі сьози!","Моє...лани,гаї,сади!", "Бридня!","Не дав мені Бог нічого!","Людей і Бога непрокляв!" Персоніфікація:"Та невго сонце гріло, Недовго молилось...". Епітети: "стало любо","небо голубеє","приязно молилось". Анафора:"Чи то те сонечко сіяло, Чи то так мені чого було?"," Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!","Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало". Пестливі слова:"Маленькому".
Максим Грек Максим Грек – 75-літній старець, що жив у монастирі. Більше 30 років був ув’язненим за свої погляди, котрі не подобались сильним цього світу. На старість його звільнили і тепер до нього часто навідувались за порадою. Так і сьогодні до нього прийшов цар Іван Васильович. Диякон Іван Федоров з цієї розмови тільки почув «Книги — це ріки, що напувають всесвіт». Коли ж цар пішов, Максим Грек почав розповідати диякону про свою молодість, як він навчався в Італії і як познайомився з Альдус Мануціус, що був видатним друкарем книжок. В цей час ще мало друкувалося книжок і більшість їх ще переписувалось і обрамлялось власноруч, тому вони були такі коштовні. Диякон Іван любить книжки і вважає, що його хист, його талант саме в цій великій, святій книжковій справі.
Які філософські питання порушив автор?
Объяснение:
Проблематика «Тіні забутих предків»:
гармонії людини і природи;
життя і смерті;
вічності й сили кохання;
протиборства добра і зла;
сенсу житія і щастя людини;
вірності й зради;
вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв;
ролі праці в житті людей;
стосунків батьків та дітей;
язичництва і християнства.