Ігор Калинець. Вірші: "Дим", "Писанки", "Стежечка", "Блискавка", "Веселка", "Криничка".
Пояснення:
"Дим"
Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.
Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота промислового підприємства).
Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.
Віршовий розмір – верлібр (вільний вірш).
"Писанки"
Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за до «дивного писачка».
Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.
Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.
"Стежечка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.
Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.
"Блискавка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.
Ідея: уславлення краси як необхідність задоволення спокою героїні.
Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.
"Веселка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.
Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в 16—17 століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни. Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка». «Дівка-бранка Маруся, попівна Богус-лавка» приходить до темниці, в якій уже тридцять літ сидять козаки, і звільняє їх. Невільники повертаються додому «на ясні зорі, на тихі води, у край веселий».
У думі Маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося. Маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться: Бо я вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лако.мства нещасного! Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-лолонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї батьківщини.
Почуття жалю до своїх співвітчизників змусило Марусю свідомо піти на подвиг. На неї чекає кара, коли паша, в якого вона викрала ключі від темниці, повернеться додому. Та паша пробачає Марусі за здійснений нею вчинок, бо дуже любить дружину і дітей. Творці думи виявили велику майстерність у створенні образу Марусі Богуславки та зображенні її героїчного вчинку, вміло побудували сюжет твору. Зі зворушливою ніжністю змальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутись невільники. Любовно змальований образ батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю.
Отже, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Та Маруся не могла повернутися на батьківщину, бо любила свого чоловіка та дітей. Покинути їх вона не могла. Висновок: Маруся Богуславка - справжня патріотка українського народу, героїня яка є прикладом для наслідування.
Відповідь:
Ігор Калинець. Вірші: "Дим", "Писанки", "Стежечка", "Блискавка", "Веселка", "Криничка".
Пояснення:
"Дим"
Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.
Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота промислового підприємства).
Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.
Віршовий розмір – верлібр (вільний вірш).
"Писанки"
Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за до «дивного писачка».
Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.
Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.
"Стежечка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.
Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.
"Блискавка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.
Ідея: уславлення краси як необхідність задоволення спокою героїні.
Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.
"Веселка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.
Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.
Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.
"Криничка"
Рід – лірика. Вид лірики – пейзажна.
Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.
Ідея: уславлення кринички як життєдайного цілющого джерела.
Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.