Молоденька, слабенька, болюча Леся вийшла на шлях ранньої творчості і несміливо заспівала. Але той " тихий спів "прозвучав гучним дзвоном, гучним спалахом, кликав стати" відважно до бою", вселяло віру в те, що стане бажана воля, яка дасть можливість людині дихати в повні груди.
У своїй поетичній творчості поетеса весь час була в пошуках ідеалу борця щастя народного. Вона писала про минуле і про свій час, її твори і зараз звучать актуально. Вони підтримують дух людини, вселяють віру у власні
Сила.
Це яскраво відчувається в поезії " Contra spem sperro!"Великою втратою для Лесі Українки була смерть коханого – Сергія Менжинського, та й хвороба ні на мить не відпускала поетесу. Для неї світ-поле битви. Переповнена нестримною жагою до життя, вона проголошує в цій поезії своє життєве кредо:
Так! Я буду крізь сльози сміятися, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватися, буду жити! Геть думи сумні!
Безумовно, людина стає сильним тоді, коли усвідомлює свою відповідальність за інших. Тому вірші Лесі Українки - це прекрасна школа життя, школа громадського
обов'язку, школа виховання духовності, любові до рідного краю, виховання волі, впевненості в собі. Герої її творів-люди великого серця, незломленого духу! Адже в них є зброя, нищівне, разюче, гостре – це слово.
Улюбленими образами Лесі Українки є" зірка ведуча "та"весела весна". А художні символи" хмари осінні"," лихо"," кора льодова"," темрява " вказують на злиття особистого горя зі всенародним. Але ні тіні відчаю! Який могутній Титанічний дух!
Справді, немає рівних Лесі Українці ні в творчому, ні в життєвому подвигу.
М. Рильський писав, що якби треба було в одному слові висловити творчість Лесі Українки, то ці словом неодмінно була б-боротьба. І це так! Поетеса все життя гартувала свою боротьбу кров'ю власного серця, і вона змужніла.
Силою та інтенсивністю пошуків поетеси сповнені рядки вірша"Стояла я і відчувала весну". Загальнолюдське і особисте об'єднане в ідейній структурі поезії " і жінка має право мріяти, любити, радіти, сподіватися. Але у вірші відчувається і мотив смутку за тим довгоочікуваним щастям, про який "весна співала". Але Леся Українка - не тільки замечтавшаяся жінка, вона і щирий патріот своєї Батьківщини.
У поезії "і все-таки до тебе думка поллється" відчутно неймовірний рух до свободи, яка в неволі розкривається повніше. Тому Леся Українка впевнена: слід не ридати, а боротися, "що сльози там, де навіть крові мало".
З гострим болем і моральним невдоволенням розповідає своїй батьківщині Винний герой страшну правду – багато в світі бачив він гніту і насильства, але такого як на Україні бачити не довелося. Через це страждає і сама поетеса. Хоча переповнена доблестю, мужністю, лицарством свого народу, який "гинув у неволі".
Саме до цього ведемо і ми. До того, що в серці кожного, хто сьогодні живе за кордоном, запалає квітка щирої любові до своєї землі. І це буде найкращим пам'ятником геніальній поетесі України.
Объяснение: как то так
Наприклад, у романі «П'ятнадцятирічний капітан» є безліч захопллюючих (і при цьому науково точних) описів природи, як океана, так і тропічної Африки, де після загибелі шхуни опинився головний герой роману Дік Сенд з пасажирами.
У ряді романів Ж. Верна є герой - вчений, дуже розумний, але трохи дивакуватий. У «П'ятнадцятирічному капітані» це Бенедикт - вчений-ентомолог. Вустами цього героя автор розповідає та пояснює іншим персонажам (і, звісно, читачам) про природні явища, рослини і тварин, що вони зустрічають на шляху, причому з такою точністю, що ці романи можна використовувати як додатковие джерело інформації з ботаніки, зоології або географії.
На жаль, навіть найрозумніший вчений не може знати всього, а неприборкана природа часто залишається сильніше людини. Але герої і «П'ятнадцятирічного капітана», і інших пригодницьких романів талановитого француза, врешті-решт долають усі перешкоди і повертаються додому, у тому числі збагачені новими знаннями про таємниці дикої природи, океану та Всесвіту.