про які звичаї та традиції йдеться у повісті "гуси-лебеді летять"?
у творі м. стельмаха "гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. твір насичений прислів'ями та приказками. ось деякі із них:
-сто друзів - це мало, один ворог - це багато.
-над шкурою дрижати - людиною не жити.
-де не посій, то вродиться.
ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. так, матір хлопчика каже: "хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". з особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. батьки михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою
объяснение:
«хоча я і дуже люблю ліс, але побоююсь його душі ». «а ще я люблю, як з лісу несподівано вистрибне хата, заскриплять ворота, побіжать стежки в саду і до пасіки. і люблю, коли березовий сік накрапав з жолобка. люблю напасти на лісовій джерело і дивитися, як воно викручується з глибини. і люблю, коли гриби, обнявшись, ніби брати, збирають на свої шапки росу. і люблю восени по коліна ходити в листі. коли так добре червоніє калина і пахнуть опеньки ».
• «я не дуже кривляючись, коли треба щось робити, охоче дідусеві, ременя нашу кінь, рублю дрова, охоче жартую сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без полювання, а всі -таки потроху цюкало сапою на городі і не вважаю себе ледарем ».
• «і є у мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим - дурість; саме вона і завдає найбільші клопоти і хвацько і вже тоді мені одні слова сяяли, ніби зірки, а інші туманили голову ».
• «я ніколи не був скиглієм, терпляче виносив і батіг, і хлудіну, і запотиличники ».
• «навчався я добре, вчився б, напевно, ще краще, якби мав у що взутися. коли похолодало і перший льодок затягнув калюжі, я мчав до школи, ніби ошпарений. напевно, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я пишався ».
• мар'яна -> михайлу: «і вчи і так учись, щоб всі знали, які це мужицькі діти. нехай не говорять ні панове, ні підпанки, ні різна нечисть, що ми тільки бидло. були бидлом, а тепер - зась! ».
Продовжувати роботу над ідейним змістом повісті Гр. Тютюнника «Климко», зосередити увагу на художніх особливостях твору: мові персонажів, художніх деталях