риторичні оклики:Як хороше жити під сонцем Жар-птиці!, Вона яскрава-яскрава-яскрррава! Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! І скоро знов злетить вона на злість лихим,кульгавим гавам, на новорічну радість нам!
"Страшні слова,коли вони мовчать" Рік: 1980 Збірка: «Неповторність» Жанр: філософська лірика Провідний мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. Інші наявні мотиви: пошуки свіжого, оригінального; творчість як категорія краси. Віршовий розмір: ямб Вид римування: перехреснеРоздуми Л. Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва висловлені у вірші «Страшні слова, коли вони мовчать…» (саме цим твором завершується збірка «Неповторність»). Авторка звіряється: слова — ніби живі згустки, що ввібрали в себе радощі й болі багатьох людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета усе це вловлює, тому з побожним страхом ставиться до слова. Тим паче, коли усвідомлює своє надскладне завдання: кожне слово треба вимовити, як уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив. Лише тоді це буде справжня поезія — «завжди неповторність,// якийсь безсмертний дотик до душі».
Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем його творчості, а згустком крові, що запеклась у його серці. Доля жінки-кріпачки для нього — насамперед доля його рідної матері, котру передчасно "у могилу нужда та праця положила", це його рідні сестри: Катря, Ярина та Марія, оті "голубки молодії", в яких у наймах коси побіліли.
Це, зрештою, його перша трепетна юнача любов — Оксана Коваленко. Отже, жіноча доля для нього не тільки була соціальною, а й особистою трагедією. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Хто тільки над нею не знущався?! На панщині вона працювала однаково з чоловіками, вдома виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки!
епітети: золота чудесна Жар-птиця, освітилась казково, непристойно яскравою, птаха екзотична, чужу нескромну птицю,лежить терпляче, лихим, кульгавим гавам
метафора:яснішали лиця,освітилась казково столиця,лиця посмутніли,новорічну радість
повтори:вона яскра-яскра-яскррава.
риторичні запитання:Її нема,бо-розумієте?
риторичні оклики:Як хороше жити під сонцем Жар-птиці!, Вона яскрава-яскрава-яскрррава! Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! І скоро знов злетить вона на злість лихим,кульгавим гавам, на новорічну радість нам!