Найулюбленіший письменник, найулюбленіша книга є у кожного. І у кожного вони свої. І зазвичай їх декілька. Я людина, яка читає, тому у мене улюблених книг багато. У улюбленого письменника подобається багато чого, якщо не все. Чиї книги ви прочитали на одному диханні, не оглядаючись і не перемикаючись на інші, поки не перечитаєте все у цього автора, чиїми книгами ви зачитувалися, чиї книги ви завжди матимете на полиці поруч з ліжком, чий стиль видається таким оригінальним, таким цікавим і неповторним,чий стиль так близький – це і є улюблені книги.
Мій улюблений твір світової літератури – це «Капітанська дочка» О. С. Пушкіна. В цьому творі автору вдалось розкрити образи героїв, природи. Вдалося також передати дух тієї епохи. Цей твір хочеться перечитувати безліч разів. І ніколи не втомишся це робити. Читаючи, ти уявляєш себе на місці Мар’ї Іванівни, думаєш, як би я поступив на її місці. Переживаєш за долю героїв. Саме тому «Капітанська дочка» один з моїх улюблених творів.
Людина за час свого життя стикається з необхідністю вибору. Найскладніший вибір – це вибір свого життєвого шляху. Той шлях, який вибраний в якості основного, визначає всі рішення людини. На жаль, далеко не всі визначаються зі своїм життєвим шляхом вчасно. Через це такі люди метаються, весь час переглядають своє ставлення до тих чи інших проблем і, загалом, їх складно називати щасливими. Я вже задумуюсь над тим, який шлях буде обрано мною. Я його ще не вибрав і розглядаю різні варіанти. Одним з таких варіантів є шлях Дон Кіхота.
Як відомо, Дон Кіхот вибрав шлях служіння суспільству. Його ніяк не можна було назвати байдужою людиною. Він дійсно цікавився тим, як живуть інші, намагався до м. Для нього були характерні такі якості, як готовність до жертовності, інтерес до чужих справ і проблем, він опікувався і допомагав людям, яких зовсім не знав. Йому були абсолютно невластиві відчуженість від чужих справ, байдужість і егоїзм. Але чи можу я займати таку ж позицію і вести себе так само, як Дон Кіхот? Це питання непросте.
З одного боку, я дуже люблю людей, які мене оточують, і надзвичайно сильно хочу їм до коли в їх житті з’являються якісь проблеми чи негаразди. Але при цьому я не впевнений, що у мене вистачить для цього сил. Якщо допомагати, то по-справжньому. Якщо людина береться допомагати іншим, вона повинна бути готовою взяти на себе справжню відповідальність і допомагати так, як ніколи раніше, адже йому будуть вірити і сподіватися. Я зовсім не впевнений, що у мене вийде робити все це так, як потрібно. Саме з цієї причини шлях Дон Кіхота, швидше за все, мені зовсім не підходить.
Втім, для мене підходить шлях звичайної порядної людини. Я можу з упевненістю сказати, що готовий надавати посильну до своїм друзям і близьким, бути для них справжнім другом і товаришем. Крім того, я також готовий утримуватися від зла по відношенню до інших людей. Так, зробити це зовсім не просто, але я до цього готовий, а тому і повною мірою впевнений, що у мене все вийде.
У житті дуже потрібно вибрати правильний шлях. Якщо людина обрала правильний шлях у своєму житті, вона гарантовано буде чистою хоча б перед своєю совістю. На прикладі Дон Кіхота ми бачимо випадок того, як людина обрала важкий шлях, але може бути задоволена тим, що їй все вдавалося. Я не вважаю, що мені під силу аналогічний шлях. Однак, в той же час, я думаю, що в повній мірі впораюся з нормальним добрим шляхом порядної людини.
1)У яких господарів жила мишка?(Бідних або багатих)
2)Мишка жила сама?
3)Багаті господарі жили в селі чи в місті?
4)Чому люди в місті були бідні?
5)Куди багаті господарі ховали гроші?
6)Чи справедливо вони поступили з бідною жінкою?
7)Чому жінка багатого господаря нехотіла завести кота?
8)Як господар заробляв гроші?
9)З ким розмовляла мишка?
10)Чи будо жалко мишкі городських мишей?
11)Що зробила мишка з грошами господарів?
12)Вона поступила правильно?
Подходит???