Ця розповідь розповідає нам про вірну та веселу дружбу, про двох хлопчаків Яву та Павлушу. Про їхні витівки можна розповідати безскінченно. Ці два байдикуваті хлопчаки, ніколи не сиділи на одному місці. Вони завжди розробляли якийсь план, аби щось утнути. Звичайно автор, зображує чимало, по-справжньому смішних ситуацій. Ось наприклад: хлопці захотіли вирити метро між станціями " Клуня " та " Крива груша ", або зробити бій биків ( Де биком була корова Контрибуція, яка зовсім непіддавалася хлопцям ). Напевно девіз повісті - це справжня дружба, без якої ніхто не зміг існувати. Автор допомагає нам зрозуміти що друзі - це назавжди!
Образ Анни — це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких умовах тогочасного села. Доведіть або спростуйте це й поміркуйте, хто винен у цій трагедії. Анна всіма характеризується як добра, розумна, шляхетна й порядна дівчина. Вона здатна на щирі та палкі почуття. Але не може протистояти родичам, які з неї знущаються. Самотня душа не знала, до кого прихилитися, тому не встояла перед Михайловою любов’ю, не знайшла в собі сили вберегти його дітей. Отже, вина Анни в її нещастях очевидна, але не меншою є вина тогочасного суспільства (бідність, відсутність можливості освіти, для жінки працювати), а також матері й брата, що знайшли в особі дівчини покірне джерело для своїх прибутків. Добре, що Анна знайшла в собі сили жити далі, працювати, бути такою ж доброю, і, врешті-решт, заслужила щастя. Символічними образами в цій повісті є сусідній ліс, теля, місяць і зорі, обірвана струна на весіллі,закривавлені вогняні шмати з розжареними очима,
