Відповідь:
1.Що вам відомо про сусідів Софійки?
У творі є згадка про сусідів Софійки, як тих, що жили у новому будинку, так і тих, що залишилися на старій квартирі. Сусідкою у новому будинку була баба Валя, яка жила навпроти. Саме їй довірили ключі від загадкової квартири сусіди, які жили нижче поверхом. Баба Валя повинна була наглядати за квартирою і поливати вазони. Вона чесно виконувала свої обов"язки. Правда, спершу стосунки бабі Валі з Софійкою і її батьками були не дуже приязні. Напевне, їй здавалося, що нові сусіди занадто примхливі і скаржаться даремно. Але пізніше вона потоваришувала з Софійкою.
А після того, як Софійці і Сашкові вдалося знайти в минулому мить, коли можна відвернути невідворотнє, то до дивної квартири знизу повернулися її господарі з заробітків з Москви. Сказали, що раніше їх ніби щось гнало з дому, а тепер чомусь дуже тягне назад, і що нікуди вони більше не поїдуть.
А до колишніх сусідів Софійки відносився Сашко і його сім"я - мати і три сестрички. Напевне, це був якийсь старий дім, з якого люди мріяли якнайскоріше виїхати. Сашко, наприклад, жив у напівпідвальчику цього будинку.
2.Назвіть друзів та однокласників Софійки. Що ви про них знаєте?
Вірним другом Софійки був Сашко. Колись вони жили по-сусідству. Сашко – єдиний мужчина в сім'ї. Мама працює прибиральницею, та й то часто хворіє, а в сім'ї ще трійня малих сестричок.
А однокласниками Софійки були: хлопець, який дуже їй подобався - Вадим Кулаківський. Зверхній, не дуже приємний, злодійкуватий і наглий. А також однокласниця Ірка Завадчук - головна суперниця Софійки за увагу Вадима. Вона пихата, зверхня, яскрава, модно одягається, фарбується, цілком під стать Вадимові Кулаківському.
Пояснення:
Відповідь:
Василь Трош, який також приїхав відпочивати в село до бабусі і постійно кепкував з хлопців, а потім взагалі придумав історію про чудовисько і підкидав хлопцям щоразу нові докази його існування (сліди на березі, таємниче булькання у озері, змайстрував опудало, за до тромбону імітував жахливе завивання чудовиська)
Пояснення:
— А хто ж, по-вашому? Звичайно, я. Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали. А бульбашки пам'ятаєте? Так то я прив'язав до дірявої каністри каменюку і пожбурив у воду. От вона й булькала. Сам я тоді в кущах сидів і од сміху помирав. "За ногу вхопить!" Хто? Каністра за ногу? Ха! А вони щось там шукають, до бібліотеки бігають…