Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш (колискова)
Вид лірики: громадянська
Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини.
Віршовий розмір: хорей
Тип римування: суміжне
Форма оповіді: монолог
Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.
Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.
Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі».
Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прий- дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть».
Порівняння: «лебеді, як мрії».
Інтонації: щирість, відвертість, довірливість, таємничість (досягнуто алітерацією звуків р, л).
Пані Лесю, вас називають геніальною поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю. Як ви ставитесь до таких гучних титулів?
Нащо мене так ідеалізувати? Я справді боюсь цього! Адже коли хто розчарується у своєму ідеалі, то зараз йому захочеться розбить свій ідеал за те, що він нібито брехав. Ну що, як людям коли захочеться розбить мене?
Мені не ви одні казали, що при мені люди “робляться кращими”. Я б хотіла цьому вірити, бо це був би дуже щасливий дар. Все-таки, не вважайте мене за ідеал, бо я не варта цього. Скажу більше – ніхто не вартий, бо ідеал – це ідея, а не людина.
Объяснение:
так надо, я не оч поняла вопрос?
Одного разу весною ми з сім'єю пішли до мосту прогулятися. Коли ми прийшли мама подивилася навколо себе і сказала « Яка краса! » Переходячи через міст було видно церкву і велике пасовисько... (Продовжуй)