Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847 — 1857). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З потрясаючою силою виявлена любов до України зокрема в поезіях «Мені однаково», «В неволі тяжко» та «Чи ми ще зійдемося знову», що завершується словами:
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
2. Карпо одружується на Мотрі.
3.Сварка з свекрухой і не вісткой.
4.Мотря народжує сина.
5.Карпо свариться із батьком.
6.Батько віділяє Карпоі і Мотрі кусок поля і кімнату.
7.Лаврін одружується на Мелашці.
8.Мелашка свариться з свекрухой.
9.Батькові стало ще більше мерещатись чорти.
10. Мелашка тікає до Київа.
11.Свекруха шукає невістку.
12.Мелашка народжує дитину і вертається назад до Лавріна.
13. Батько помирає.
14. Сварка за поле і за грушу.
15. Груша зав`яла і всі помирились.