Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я». Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».
: https://dovidka.biz.ua/natalka-poltavka-tsitatna-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Силів баран в зеленім лузі
Сиділа поруч сивая сова
Сова казала чом ти не послухав
Мої премудрії життя слова.
Я от не знаю сово що робити
Пообіцяв я добре діло вовкові зробити
До нього на обід казав прийду.
А ти не чув від вовка що то за обід?
Питає пташка вельми мудра
Та от я думаю, яким же м'ясом
він інших вовків годувать то буде.
А ти не чув хіба що вовки барані то люблять
На полуденок свіженькими їсти.
Ох боже що ж то воно буде сова крегкоче.
-Та ні ти брешеш все баран торочить.
Тай пішов собі баран веселий
На славний той обід
От тільки потім чула птаха крик пекельний
Як різали барана на обід.
Отак і ми не знаєм куди втрапим
Коли у не відому путь самі ідем.
Я незнаю сориитт