Рахіра . «лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, та все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву».(автор) "сором нам робиш, саво! ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець у селі не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. вона погана волошка, циганка. дивися на її зуби й на її рот! як клубки з м'яса стоять їй в лиці! чи вона чим причарувала тебе? дивися, яка вона погана! чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або у голодної собаки! "(михайло говорить саві)анна. "до писання не складалися її пальці, звикли лиш до "грубшої" праці, а до читання неставало часу"." була прегарна в тій хвилі. середнього росту, з темним, як шовк, волоссям, мала на собі скромну ріклю, що, не стісняючи її в рухах, приставала пестливо до її молодої, гнучкої статі, що, на око ніжна, таїла в собі силу та вабила до себе, мов музика, гармонією жіночності."" була чесна дівчина, про яку й одна душа злого слова не сказала. до того, знала стільки прерізних робіт, про які іншим дівчатам в селі й не снилося. все була коло панни й вивчилася при ній всячини. панна говорила з нею, мов із рівною собі. а й стидлива була страшенно. там, де інші дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем, ніби потайки, та перешіптуючися, вона соромилася до сліз і була б, мабуть, із сорому в землю запалася із-за того, що чула все, особливо ж коли він(михайло) був при тім. "" на танці не ходила ніколи. була майже від чотирнадцяти літ на службі у дворі, а забави й розривки її сільських ровесниць були для неї цілковито чужі. не мала й жодних товаришок між сільськими дівчатами й товаришувала виключно з донькою докії, парасинкою. з іншими не мала що . у неї не було таємниць і любовних справ, які спонукували дівчат до шаленого дитячо-безумного сміху й переговорів."
Федько був бешкетником. його дуже часто сварили за постійні витівки. але завжди чесно зізнавався. неподалік жила панська родина. єдиною дитиною там був спокійний костя. і ось одного разу федько знайшов палицю та заявив, що перебереться на інший берег по крижинах. саме було закінчення зими. толя йшов до школи, та раптом вирішив підійти до федька. федько вирішив погуляти крижинами по течії. коли федя виконав цей трюк, толька посперечався з ним, що зможе так само. федько не хотів цього, але толя його вмовив. якщо толя все повторить, федько має віддати йому чижика. ось толька пішов на крижини і почав тонути! лід несеться, хлопчисько не може перейти на іншу крижину - сміливості немає. федько кинувся на поміч. коли хлопчина виштохнув тольку на берег, тоді сам звалився у воду. ледь вилізши з крижаної води, він майже не дишав. глядачі цієї ситуації покликали батьків обох хлопців. федька змушували сказати правду, та побачивши, як толька боїться, аби його не насварили, хлопець сказав, що сам штохнув його на лід. вдома батько федька випоров його і хлопець зліг с температурою. пролежавши 3 дні, він помер. коли несли труну з федьком, толька лише виглянув з вікна, а потім пішов грати з федьковим чижиком.
