Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Риси характеру Климка:
а) щирий, добрий, працьовитий;
б) мужній, вольовий;
в) благородний, чуйний, уважний, турботливий
г) винахідливий.
Прагнення Климка
а) прагнення навчитися;
б) відповідальний за доручену справу;
в) шанобливе ставлення до дружби
Значення образу Климка
а) залишився сиротою, так само як і автор твору;
б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби;
Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів. Страшний начальник монгольський Бату-хан, прозваний Батиєм, ішов на чолі своєї стотисячної орди, женучи перед собою вчетверо стільки всяких полоняників, що мусили битися за нього в перших рядах, — ішов поздовж руської землі, розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові. Про який-будь опір на рівнім полі ніщо було й думати, тим більше що Русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу, добуваючи брам і мурів топорами. Але слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені. Ціль походу страшної орди були Угри, багата країна, заселена племенем, спорідненим з монголами, від котрого великий Чінгісхан монгольський домагався, щоб йому піддалося. Угри не хотіли піддатися, і страшенний похід монгольської орди мав їм показати месть великого Чінгісхана. З трьох боків разом, після плану Батия, мала впасти орда до Угорщини: зі сходу в землю Семигородську, з заходу з землі Моравської і з півночі через Карпати. В тій цілі орда поділилася на три часті: одна, під проводом Кайдана, пішла бессарабськими степами в Волощину, друга, під проводом Пети, відділилася від головної орди в землі волинській і поперек Червоної Русі, через Пліснесько, змагала до верхів'я ріки Дністра, щоб перейти її вбрід, а далі розлилася по Підгір'ю, шукаючи проходів через Карпати.
Во-первых, не "байку", а "басню". Во-вторых, Иван Андреевич Крылов, как и многие другие русские баснописцы, известные поэты и публицисты, не для того писал, чтобы его басни "быстра" учили. Во-третьих, если тебе уж так приспичило... Выбери любую басню, из кратких содержанием, Крылова. Например: "Собака" У барина была Собака шаловлива. Хоть нужды не было Собаке той ни в чем: Иная бы таким житьем, была довольна и счастлива И не подумала бы красть! Но уж у ней была такая страсть: Что из мясного ни достанет, В минуту стянет. Хозяин сладить с ней не мог, Как он ни бился, Пока его приятель не вступился И в том ему советом не "Послушай, - говорит, - хоть, кажется, ты строг, но ты лишь красть Собаку приучаешь Затем, что краденый кусок всегда ей оставляешь! А ты вперед ее хоть меньше бей, Да кражу отнимай у ней". Едва лишь на себе Собака испытала совет разумный сей, - Шалить Собака перестала.
Відповідь:
Характеристика образу “Климка”
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Риси характеру Климка:
а) щирий, добрий, працьовитий;
б) мужній, вольовий;
в) благородний, чуйний, уважний, турботливий
г) винахідливий.
Прагнення Климка
а) прагнення навчитися;
б) відповідальний за доручену справу;
в) шанобливе ставлення до дружби
Значення образу Климка
а) залишився сиротою, так само як і автор твору;
б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби;
в) риси характеру.
Пояснення: