Ігор Миколайович Байдак (27 квітня 1965, Хмельницький) — український журналіст, краєзнавець, поет, фотограф, колекціонер. Член Національної спілки журналістів України та Хмельницької міської літературної спілки «Поділля». Автор п’яти поетичних збірок, путівника «Стежками рідного краю» (2008), співавтор інформаційного довідника «Сатанів — місто-легенда, місто-курорт» (2007). Лауреат Хмельницької міської премії в галузі історії, культури та мистецтва імені Богдана Хмельницького (2009)
Біографія
Народився в сім’ї вчителів. Закінчив школу № 64 в місті Кечкемет в Угорщині (навчався в 1972—1982 роках). До армії працював у Хмельницькому на заводі «Темп». У 1983—1990 роках служив у Збройних Силах СРСР — на Тихоокеанському флоті в бригаді розвідки. Від 1990 року знову мешкає в Хмельницькому. У 1900—2003 роках працював у системі Управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області, зокрема був старшим інспектором центру громадських зв’язків. Його інформаційні повідомлення про кримінальну ситуацію в області друкувати найпопулярніші українські газети — «Україна Молода», «День», «Сегодня», «Факты и комментарии».
Заочно закінчив історичний факультет Вінницького педагогічного інституту (навчався в 1992—1997 роках). Працював журналістом: у редакціях газет «Всім», «Моя газета», головним редактором газети «Подільська хроніка»
2006 року був одним із 25 кандидатів на посаду міського голови Хмельницького як само висуванець. Нині працює у туристичній фірмі. Як екскурсовод розробив низку авторських турів по Хмельницькій області: по обласному центру, Кам’янець-Подільський — Сатанів; Меджибіж — Летичів — Головчинці, «Чудеса над Дністром», Маліївці, Кам’янець-Подільський — Хотин, Хмельницький — Отроків тощо.
Творчість
Ігор Байдак почав друкуватися в місцевій пресі в першій половині 1990-х років.
Відповідь:
Не розумію, чому у Вас малюнки пронумеровані. Як я читала про правила розгадування кросенсів - там картинки мають бути викладені по спіралі. Але давайте спробуємо:
1. Малюнок запряжених волів. Вони спокійні, хоча й виконують важку роботу - тягнуть воза. Твір "хіба ревуть воли, як ясла повні?"
2. Дівчинка в короні - "Польова царівна" - саме так називається перший розділ частини першої. І саме такою для Чіпки була Галя. А познайомився він з нею...
3. Картинка з зображенням поля, на якому щедро налився тугий колос пшениці чи жита. Саме в полі, але весною, коли жито було ще зелене, Чіпка вперше побачив Галю. Але небо в той день було майже таке як на малюнку - синій шатер, прозорий і чистий.
4. (мал. № 6) - Знайомимося з Чіпкою і його батьками. Остап Макарович Хрущ - саме таким іменем назвався його батько, коли прийшов в село і розказав усім, що він племінник старого козака Карпа Окуня
5. (мал. № 9) Але пізніше з"ясувалося, що все це неправда. Що батько Чіпки кріпак, який утік від пана, що у нього є інша сім"я за Доном і справжнє ім"я цього чоловіка - Іван Вареник. Цитата: "... звідкіль узялась на селі чутка, що він ні Хрущ, ні Притика, а прямісінько-таки Іван Вареник — кріпак пана Польського, що панував у Пісках".
6. ( мал.№8) Дуже важко було матері і бабусі Чіпки піднімати його на ноги. Все змінилося, коли його віддали у 12 літ підпасичем до діда Уласа, що пас людських овець. Саме цей час Чіпка згадував з теплом і вдячністю ще довгі роки.
7. (мал. № 9) Здавалося б - живи, чесно працюй, будуй сім"ю, рости діток, але Чіпка все життя вважав себе назаслужено ображеним, озлобився на весь світ, на всіх людей - почав спершу пиячити, зв"язався з такими з дружками, які штовхнули його на криву доріжку, втягнули в грабіжництво. А потім довели й до душогубства.
8. (мал. 4) Те що Чіпка став душогубцем, убивцею не змогла стерпіти стара Мотря - мати Чіпки і заявила на нього і його товаришів в поліцію. Так Чіпку ув"язнили і відправили на каторгу.
9. (мал. № 5) А почув всю цю історію-бувальщину і створив з неї безсмертний твір "Хіба ревуть воли, як ясла повні ?" письменник Панас Мирний (саме його фото розміщене в центрі кросенса)
Пояснення:
Відповідь:
1-б
2-в
3-а
4-г
Пояснення: