тарас шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі моринці, київської губернії. в сімейних переказах, які малий тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах xvii–xviii століть.
батько григорій, та мати катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поєта сестра катерина. розповідали, що юна катерина часто лишала тараса самого. посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.
в 1816 році шевченкова сім’я переїхала до села керелівка, малої батьківщини тарасового батька. більшість дитинства тараса пройшла в цьому селі, там народилися й його сестри ярина та марійка.
розповідали, що малий тарас якось зник, а потім приїхав разом з чумаками. і того ж вечора розказував брату що бачив стовпи, які тримають небо там де сонце сходить.
тарас шевченко любив ходити до діда, котрий часто розповідав про ів, про залізняка чи гонту. ті часи, коли горіли селянська родина. картина шевченка.панські хати, потім виражалися в снах тараса, та його творах.
у 8 років тарас тевченко подався вчитися грамоти в тамтешнього дяка. в той же час вперше ознайомився з творчістю українського філософа – григорія сковороди. приблизно тоді ж було створено картину «коні. солдати»
в 1823 мати тараса – катерина шевченко померла, й йому прийшлося покинути школу, щоб доглядати за меншими. коли ж батько знову одружився (того ж року), в хаті почалися часті сварки. мачуха-вдовиця погано ставилася до чужих дітей, бо ж свої мала.
згодом, від другого шлюбу батька народилася ще одна сестра – марія. а невдовзі (всього рік потому) григорій шевченко заслаб та помер. мачуха переїхала назад до моринців.
тарас повернувся до школи, куди прислали нового дяка - богорського. той був дуже вчений, але лютий п’яниця. ставився до тараса він вкрай погано, хлопчина більше працював на дяка ніж вчився, але все одно був часто битий. не витримавши знущань малий шевченко втік від богорського, й подався на пошуки вчителя маляра. по декілька днів він у вчителів з навколишніх сіл, до яких наймався в наймити. в той же час, тарас познайомився з першим коханням - оксаною, дівчиною яка була йому подругою, і яку він часто з теплотою згадував, в тому числі й в своїх творах.
1.Сподівання Настусі на свободу:
"Вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. Чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків."
2.Сміливість і відвертість Насті до султана:
"Не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого Дунаю до Базри і Багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. І не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна."
3.Відчуття Настусі:
"Вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. І відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрілу..."
4.Схожість Насті до матері Сулеймана:
"Він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. Вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати супроти нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."
Бачу у віснаїюяюіддлдл