Пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.З першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній!Скільки там історії.І скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.Іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.Є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.Звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.З піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.На світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.
Пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.З першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній!Скільки там історії.І скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.Іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.Є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.Звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.З піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.На світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.
Мабуть, кожна людина хоча б раз у своєму житті умислюється над сенсом свого існування і прагне усвідомити своє призначення у світі. Щоб життя було не порожнім, а цілеспрямованим, ми випробовуємо себе в різних галузях, шукаємо мету свого життя.Хтось бажає стати відомим політиком, хтось — визначним митцем, а хтось — просто лікарем, вчителем, будівельником, фахівцем своєї справи. Але майже всі прагнуть досягти успіху, щастя, добробуту. Звичайно, люди живуть по-різному. У них різні цінності, і в кожного свій іб життя. Важливо тільки, щоб на своєму життєвому шляху людина не забувала про інших, про свій моральний та громадський обов’язок. Тільки тоді вона може якнайповніше самореалізуватися, відбутися як особистість.Я гадаю, що не можна зачинятись у вузькому колі егоїстичних інтересів. Потрібно творити добро й безкорисливо віддавати своє душевне тепло тим, хто цього потребує. Саме любов робить людину людиною: підносить її, кличе на подвиги, звеличує духовно. Любити ближнього, свою мову, культуру, свій народ, Батьківщину — обов’язок кожного громадянина. Відданість та самозречення на користь свого народу, патріотизм та відповідальність за його мирне і щасливе існування — мета його існування.Порушує проблему призначення людини на землі й Іван Франко у поемі «Іван Вишенський», стверджуючи, що шлях до духовної висоти, пройдений одним, повинен стати дороговказом для інших.А ще кажуть, що кожна людина у своєму житті повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину. Тобто зробити свій внесок у продовження життя на землі й залишити по собі слід від добрихОтже, істинне призначення людини насампередУ тому, щоб бути Людиною, втілюючи справжню людяність в усіх своїх думках, словах і вчинках.