Літо скінчилося. Прощальні промені сонця зігрівають землю, яка покрита килимом з різнобарвних листів. Але ж ще зовсім недавно вогруг зеленіла трава, дерева були одягнені в пишні вбрання, повсюди цвіли різнобарвні квіти. Літо, мабуть, саме чудова пора року: можна купатися і загоряти, збирати гриби та ягоди, проводити багато часу на повітрі. Одного разу липневим вечором ми з татом поїхали порибалити на річку. Там опустила вудку у воду і присіла на траву. Скоро поплавок здригнувся і пірнув у воду. Я як смикну! але рибка зірвалася з гачка. я сильно засмутилася, але моє терпіння незабаром було винагороджено. Перша риба була все таки спіймана! коли небо потемніло, я наловила десять штук. скоро сонечко майже зайшло за обрій. Моїм шлазам представила чудова картина. На тлі темно-синього неба за річку йшло багряне сонце, а по воді розходилися червоні промені. Хоч я і втомилася, нагородою мені був улов і незабутнє враження від літнього заходу
Климко-дуже цiкавий персонаж.Вiн поеднуе в собi найдивовижнiшi риси характеру:дитячий страх та доросла мужнiсть,героiзм та халамидництво...Ця дитина пiзнала доросле життя в дуже ранньмоу вiцi i це захоплюе та водночас лякае.Було дуже сумно нати напротязi твору за його важким життям,але здавалось в нього були сили усе перебороти та вiн бы переборов,якби не вирiшальний пострiл у його життi...Справдi,так бувае i в нашому життi,йдеш до своеi мети та вiдчуваеш в собi сили,але доля ще з самого початку написана не по твоему сценарiю...
Прости что с русскими буквами(ну ты поймешь)