Народна балада — це високомистецьке явище, вираз народного таланту в романтичному стилі. Балада виникає в похоронному обряді й означає «пісня до танцю» ритуального, обрядового, який виконувався під час похорону молодої, трагічно загиблої дівчини (в русальних піснях це поминання). Тобто в баладі сконцентровано вираження емоцій. У багатьох культурах, і в українській зокрема, є елемент обожнювання, фетишизації жінки-матері. Тому загибла дівчина виступає символом загиблого роду. Ритуальний танець здійснювався із відповідним пісенним супроводом. У пісню впліталася оповідь про те, чому загинула дівчина, хто в цьому винен. Так і виникала балада. Походження балади позначилося й на структурі: твір має конфлікт, кульмінацію, трагічний фінал. Балада містить елемент фантастичного перетворення (герої стають тополею, дубом, птахом). Пізніше цей факт перетворення стає одним із характерних художніх прийомів балади. Віршована форма твору зумовлена тим, що рима та ритм були й будуть засобом впливу на людину.
Основними темами народних балад є кохання, право вибору своєї правди в житті, боротьба за кохання. У часи первіснообщинного ладу перешкоду чинили батьки. Якщо дитина не корилася, мати силою влади, прокляття за непослух перетворювала її на камінь, птаха, дерево. У найдавніших баладах перетворення є покаранням, у хронологічно пізніших — перетворення відбувається після загибелі, смерті героя та є виявленням торжества.
Особливістю балади є зображення героїв сильної волі. Такі характери найчастіше зустрічаються у творах драматургічних жанрів. Так, у баладі «Бондарівна» розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану Каньовському в залицянні й забажала обрати краще смерть, ніж життя з нелюбом: «Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити. Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!» Пан застрелив дівчину, а батькові дав грошей, примовляючи: «Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, — Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!» У баладі частково представлено елементи похоронного обряду: «Ой поклали Бондарівну на тесову лавку, Поки звелів пан Каньовський викопати ямку», «Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину, Поки звелів пан Каньовський зробить домовину» — за народним звичаєм, мрець мав відбути добу в своїй хаті. «Ударили в усі дзвони, музики заграли, А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!» — зображено обов'язковий елемент поховання молодої дівчини — музичний супровід дійства. Твір насичений епітетами, звертаннями, повторами, окличними реченнями.
У баладі «Козака несуть» показано загибель молодого козака, якого оплакує дівчинонька. Твір характеризується виразністю, стислістю, напруженістю емоцій. У баладі для посилення драматичності використовуються повтори: «А.за ним, за ним/ Його дівчина/ Білі рученьки ломить./ Ой ломи, ломи Білі рученьки».
Трагічна смерть козака оспівана в баладі «Ой на горі вогонь горить», у якій оповідується, як козак устиг запалити вогонь на знак нападу ворогів, а сам урятуватися не зміг і тепер «...лежить,/ Порубаний, постріляний./ Китайкою покриваний». І тільки вірний кінь розкаже батькам про смерть сина. Мова твору характеризується використанням метафор, повторів.
Смерть молодого хлопця, удовиного сина, описується в баладі «Ой летіла стріла». Парубка оплакують рідні, та горе матері найбільше: «Де матінка плаче. Там Дунай розлився», «Ой матінка плаче. Поки жити буде». Серед художніх засобів балади особливу роль відіграє гіпербола, метафора та повтори.
Народні балади є відображенням вірувань, світогляду українців, це невичерпне джерело творчого натхнення для поетів і письменників різних епох.
Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий б:
Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.
Згодом Дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.
Проте спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.
Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню
Объяснение:
Відповідь:
Що наполохало хлопців ? Не знаю про який епізод мова, але мені здається, коли вони втрох вирішили на якомусь подвір"ї розпити пляшку і їм здалося, що хтось йде . Цитата: — Тихо! — раптом шикнув третій. — Хтось іде! Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
На що звернула увагу хлопця жінка у дитячій кімнаті міліції ? Жінка у дитячій кімнаті міліції звернула увагу хлопця на те, що його приятелі, з якими він проводив час, не є вірними друзями. Цитата: Втекли, а тебе покинули… Нічого не скажеш — вірні друзі.
Що запропонував Антон Дмитрович дітям ? Антон Дмитрович, який був учителем географії і справжнім педагогом, запропонував замість уроку прогулятися до парку. Цитата: — Такої гарної днини цього року вже, мабуть, не трапиться. Я думаю, ви не заперечите, якщо я запропоную вам прогулянку до парку
Яким транспортом їхали до парку школярі ? Трамваєм. цитата: Школярі галасливою зграйкою просто-таки осідлали трамвай, перегукуючись з одного кінця вагона в інший.
Кого знайшли діти у парку ? Сороку. Цитата: Ти глянь, яке опудало ми тут знайшли! Славко підійшов — на збурілому листі, аж сама ніби побуріло-брудна, сиділа сорока
Хто тицьнув черевиком сороку з перебитим крилом ? Юлько Ващук. Цитата: — Авжеж, тільки сороки мені й бракувало! — з огидою скривився Юлько і тицьнув птаху черевиком.
Куди хлопці вирішили віднести птаху ? До Надії Григорівни - вчительки, яка ще маму Славка вчила. Цитата: До Надії Григорівни треба її нести, вона вилікує одразу…
Хто відчинив двері хлопцям у вчительки вдома ? Донька вчительки. Цитата: Надії Григорівни не застали. Двері відчинила її донька, і Славко трохи зніяковів, пояснюючи, в чім річ
Хто з героїв наділений у творі характеристикою соловей - розбійник ? Так Юлько відрекомендував Славкові Стефка Вуса. Цитата: Можу відрекомендувати: Стефко це, Стефко Вус, соловей-розбійник з нашого двору.
Юлько вдома Що ставалося з Юльком , коли він брався за якусь домашню роботу ? Він ставав схожим на сажотруса або на мірошника. Цитата: Коли Юлько сам брався за якусь домашню роботу, він через п’ять хвилин скидався на сажотруса або на мірошника, в залежності від роботи.
Якою була кімната Юлька ? Затишна, все у ній до найменшої дрібничку було підібрано із смаком, тепла, світла. Єдиною темною плямою на стінах був малюнок Юлька - чорна туш на сірому аркуші паперу. Цитата: Обводив поглядом кімнату — звична і затишна; мама не дасть ніде порошині впасти; гарно добрані кольори: меблі, хідники на підлозі, квіти у вазі на столі — все створювало лагідний, мажорний акорд
Кому показував Юлько свої малюнки ? Славкові Беркуті Цитата: Колись хлопець показував свої малюнки тільки Беркуті,— дитвацтво
Чому Юлько пішов додому в Славковій шапці ? Тому що свою він загубив під час гри. Цитата: Взимку вони якось грали в сніжки...і десь там зосталась Юлькова шапка Юлько з Славком шукали шапку, і врешті Славко віддав йому свою. І пішов Юлько додому у Славковій шапці, була вона геть мокра, одне вухо майже обірвалось, та все ж рятувала од вітру й морозу.
Чому дівчинка робила домашнє завдання на підвіконні ? Тому що стіл був зламаний. Цитата: Писати на високому підвіконні було страшенно незручно, але на столі — ще гірше. Стіл гойдався і ледве стояв у кутку: тато Вус ніяк не міг зібратися приладнати до стола четверту ногу
За що дорікала сестра Стефкові ? За те що він прогулює навчання і за погану поведінку. Цитата: Знову десь ходив, Стефцю, книжки до рук не брав, учителька приходила, питала, де ти. Доки так будеш, Стефку тебе , а ти все настаро… Учора з третьої квартири казали, що ти в них під дверима палив щось.
Що запропонувала Настунька Стефкові ? Йти жити до школи-інтернату. Цитата: Я думаю, тобі також треба до інтернату. Марія Петрівна казала, що поговорить з тобою. Ходімо разом, Стефку буде так гарно
Чому Стефко не любив батька ? Тому що він пиячив і не дбав про них з сестрою. Цитата: Не мав Стефко до батька доброго серця, бо й від батька ніколи не було ані ласки, ані якої лакоминки, ані поради.
Пояснення: