Художні засоби «Мені тринадцятий минало»Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»
Захар беркут і Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності, сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання повнокровного життя).Ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним життєвим принципам. тугар вовк: почуття своєї вищості, зарозумілість; найвищий ідеал влада власника;відсутність почуття патріотизму;зневага до народних звичаїв, віри;підступність і хитрість;жорстокість. захар: чесний, доброзичливий, цілеспрямований, мудрий, мужній, рішучий, відповідальний,справедливий.Високий на зріст, строгий лицем, Захар Беркут, «...незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний»
