:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
У кожної людини є життеві цінності, у мене теж є. Моя цінність-кохання. Мені дуже подобається , коли між людьми є взаємне кохання. Не усі можуть знайти і розпізнати справжнє кохання. Ті, що не знайшли його, можуть прожити все життя самому, а ті, що не змогли розпізнати, живуть з ,,коханою» людиною. Мені подобається у творі Михайла Коцюбинського ,,Дорогою ціною» ті моменти у яких Соломія готова була віддати життя за Остапа, але це були навіть не моменти, про це був весь твір. Мені дуже трагічно, що Соломія у кінці твору померла, адже вона так любила Остапа пораненого на собі тягла, доглядала за ним, заробляла гроші і все для Остапа. Кохання між Соломією і Остапом було справжнє.
1) Сушити голову - думати;
2) У дурні пошив - висміяв;
3) Став мов укопаний - раптово зупинився;
4) Дух перехопило - захоплення;
5) Сіли на шию - обтяжувати когось клопотами.
Объяснение: