Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.
Відповідь:
1.Що вам відомо про сусідів Софійки?
У творі є згадка про сусідів Софійки, як тих, що жили у новому будинку, так і тих, що залишилися на старій квартирі. Сусідкою у новому будинку була баба Валя, яка жила навпроти. Саме їй довірили ключі від загадкової квартири сусіди, які жили нижче поверхом. Баба Валя повинна була наглядати за квартирою і поливати вазони. Вона чесно виконувала свої обов"язки. Правда, спершу стосунки бабі Валі з Софійкою і її батьками були не дуже приязні. Напевне, їй здавалося, що нові сусіди занадто примхливі і скаржаться даремно. Але пізніше вона потоваришувала з Софійкою.
А після того, як Софійці і Сашкові вдалося знайти в минулому мить, коли можна відвернути невідворотнє, то до дивної квартири знизу повернулися її господарі з заробітків з Москви. Сказали, що раніше їх ніби щось гнало з дому, а тепер чомусь дуже тягне назад, і що нікуди вони більше не поїдуть.
А до колишніх сусідів Софійки відносився Сашко і його сім"я - мати і три сестрички. Напевне, це був якийсь старий дім, з якого люди мріяли якнайскоріше виїхати. Сашко, наприклад, жив у напівпідвальчику цього будинку.
2.Назвіть друзів та однокласників Софійки. Що ви про них знаєте?
Вірним другом Софійки був Сашко. Колись вони жили по-сусідству. Сашко – єдиний мужчина в сім'ї. Мама працює прибиральницею, та й то часто хворіє, а в сім'ї ще трійня малих сестричок.
А однокласниками Софійки були: хлопець, який дуже їй подобався - Вадим Кулаківський. Зверхній, не дуже приємний, злодійкуватий і наглий. А також однокласниця Ірка Завадчук - головна суперниця Софійки за увагу Вадима. Вона пихата, зверхня, яскрава, модно одягається, фарбується, цілком під стать Вадимові Кулаківському.
Пояснення: