Чарлі – маленький хлопчик із бідної родини, який у житті має найголовніше – мрію. Цей хлопець мріє побувати на шоколадній фабриці. Але для цього необхідно виграти квиток. Завдяки натхненній вірі та бажанню, малий Чарлі потрапляє на фабрику, а згодом і одержує головний приз.
Любов до шоколаду Чарлі має з дитинства: «Чарлі бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток. Він зупинявся й дивився на них, притискаючись носом до скла і стікаючи слиною». На жаль, хлопець не міг насолоджуватись солодощами часто: «Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші...».
Хлопчик втілює такі риси як доброта, милосердя та щирість. Саме завдяки цим рисам молодший із Бекетів здобув прихильність містера Вонки та став його наступником. Чарлі виступає антиподом інших героїв повісті, адже він тихий і ввічливий хлопчик, у якого відсутні будь-які пороки.
Головна цінність для Чарлі – родина, що його любить. Це є найдорожчим скарбом у житті хлопчика. У творі зображені ще чотири родини, де батьки мають кошти на забезпечення своїх дітей навіть з надлишками. Проте вони розгублені у цьому світі, адже не наділені найголовнішим – батьківською любов’ю. Чарлі здатний на щиру любов, має інтерес до життя, підтримку свої близьких людей.
Завдяки образу Чарлі, читач може усвідомити, що на першому місці у житті людини мають бути гарні стосунки всередині родини, турбота та підтримка, а вже потім всі дорогі та цінні іграшки та солодощі. Молодший із Бекетів справжня щира, життєрадісна та любляча дитина.
Объяснение:
Початкова назва повісті — «Панночка». Але дотримуючись основного прийому композиції — прийому антитези, письменниця в назві твору поєднує протилежності. Часто випускниці інституту «благородних дівиць» називали себе «інститутки — святительки». Але, як бачимо, у панночки інститут не виховав жодної благородної риси характеру. Найвищим «ідеалом» таких «святительок» було пристрасне бажання вийти заміж за багатого пана і стати повновладними поміщицями в своїх «маєтках-державах».
При першій зустрічі з панночкою дівчат — кріпачок дуже вразила її краса. Але зовнішність разюче відрізнялася від людського єства інститутки. Назар влучно охарактеризував інститутку однією фразою: «Дивиться так, що аж молоко кисне».
Відповідь:
Ви впевнені, що саме так звучить завдання??
Софійка не могла думати про те, що на рід Кулаківських накладене прокляття, тому що про це їй розповів сам Вадим Кулаківський, коли вона випадково побачила як він палить цигарку Після цього зізнання всі думки Софійки були зайняті лише тим, як би звільнити Вадима і його рід від прокляття. Але своїх висновків про те, що хлопець робить щось погане через прокляття у неї не було.
Цитата: – А що ти про мене знаєш, аби судити? – Хлопець картинно випустив дим. Знову затягнувся. – У мене, може, дитинство було – куди твоєму братись! І молодість – не легша!
– Це ж чому? – Помітила, що красунчик устиг її розжалобити. І що він украй вишукано струшує попіл.
– Гм… Предок лиш бабки висилає, а сам чортзна-де. Мати сто років не з'являється. Кентуюсь біля старої – до живих печінок дістала. Усе ниє, все дорікає! Що нав'язався на її голову! А мені по барабану: хай би валила на всі чотири боки, була б квартира – сам проживу. В мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя – ні грама!
– Як це – проклятий? Звідки ти взяв?
– Елементарно! До сьомого коліна! Стара не признається, за що. Мовляв, зібрались якісь ханурики і прокляли. Відтоді той спився, той убився. Татів брат від наркотиків помер. Дід щез. Баба казиться, що з нашим проклятим родом зв'язалась. Тут, скажу тобі, не тільки закуриш… – Хлопець ефектно сплюнув убік.
Пояснення: