Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.
Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.
З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя.
Студенческий Українська література 5+3 б
Безсмертя і добро вічність і краса основа життя людини на землі!на основі вивчених творів
26lobas94 1 неделя назад
Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение
ответы и объяснения
Dan852852Dan
Dan852852DanСереднячок
Відповідь:
Кожна людина,мабуть, точно замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Неважливо,коли.Для розумної людини природно задаватись таким питанням.Найбільше,для розумної природно прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства,краси або навіть безсмертя. Але,кожна людина,на жаль,знає,що вона не вічна,і її життя коротке,навіть якщо у Бога попросити безсмертя і щиро в це вірити,все одно нічого не зміниться,тільки даремно людина витратить цей час.Але,людина може залишити після себе щось корисне для людства,щось важливе або революціонне:вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки,або вакцину від якоїсь конкретної болячки,народити дітей та виховати нове покоління,надихнути іншу людину на хороші подвиги.Все це залишиться на нашій планеті–Землі,після того,як людина піде з життя. Багато людей,які вже давно померли,залишаються у людській пам'яті,тобто,вони ніколи не зникають.Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини.Тому що людина–це розумна істота,а не двонога тварина,що позбавлена пір'я як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.
юдям постійно необхідно нагадувати про те, наскільки важлива для кожного з нас природа і все навколишнє середовище. Щоб зрозуміти це, потрібно просто озирнутися навколо й усвідомити, що людство вже завдало величезної шкоди екології. Велика кількість тварин, рослин, інших видів живих істот назавжди зникла з лиця землі, і виною тому людина. Здається, представники багатьох країн вже стрепенулися і почали запроваджувати закони по захисту навколишнього середовища, але в той же час прогрес диктує нам необхідність вирубувати ліси, осушувати водойми тощо. На щастя, нагадування про важливість природи назавжди зберігається для нас в літературі, в тому числі й українській. Зокрема, нагадування це міститься і в прочитаних мною творах Бориса Харчука і Євгена Гуцала.
Найбільше з усіх прочитаних мною творів двох цих автором мене вразив твір «Планетник» від Бориса Харчука. У ньому розповідається дивовижна історія того, як природа-мати нагородила хлопчика надприродними здібностями, завдяки яким він зміг налагодити власне спілкування з природою, навчитися отримувати з неї користь. Але, на превеликий жаль, використовувати свій природний дар на благо людей Планетник так і не зміг. Злі і дурні люди розцінили його здатність змінювати погоду, спілкуватися з тваринами тощо як співпраця з силами зла, з самим дияволом. Через це Планетник був змушений зникнути, він так і не зміг навчитися приносити користь людям. Борис Харчук зміг показати всім своїм читачам, яким чином природа може обдарувати людину, дати їй все, щоб він був успішним у своїй взаємодії з навколишнім середовищем і міг витягати з неї користь, не завдаючи при цьому їй шкоди. На жаль, сучасні люди поки що не слухалися завітів українського письменника і шкодять природі-матері.
Досить трепетно ставився до природи й Євген Гуцало. Це відомо мені як по його біографії, так і за переліком його творів. Одним з прочитаних мною творів став «Олень Август». Так, в ньому не міститься велика кількість описів природи, але є певний натяк на те, що мати-природа людині приносить велику користь. В уяві маленького хлопчика, який мріяв зняти свій власний фільм, велику роль грали описи природи – рослин, тварин. Без них головний напевно не зміг би уявити все настільки барвисто, якби не був натхненний на це природою.
Завдяки українським письменникам ми можемо постійно переконуватися в тому, що мати-природа в усі часи відігравала важливу роль в житті людини. Звичайно, з цієї причини її потрібно берегти. Людина – невід’ємна частина природи. Втративши її, вона втратить себе і своє життя.
Объяснение:Туве Янссон — финская писательница и художница, писавшая на шведском языке.
Родилась в богемной семье: мать — видная художница Сигне Хаммарштен, иллюстратор книг, отец — признанный скульптор Виктор Янссон. Туве была первым ребёнком в семье. Ее брат Пер Улоф впоследствии станет фотографом, а другой брат Ларс — художником.
По материнской линии Туве принадлежала к древнему шведскому роду Хаммарштенов, из которого вышло много видных государственных деятелей и просто знаменитых людей. Интересно, что Янссон много и часто упоминавшая в книгах и интервью свою мать, очень мало говорила о отце. Много известно о её шведской родне и почти ничего о финских родственниках по линии отца. В детстве каждое…