Происходит от др.-русск. нынѣ, ныня, ст.-слав. нынѣ, нынІА, нынѣчоу (др.-греч. νῦν). Ср.: укр. ни́нi, ни́нька, ни́нiка, болг. ни́не, др.-чешск. nynie, чеш nyní, польск. ninie, кашубск. ninia. Родственно лит. nūnaĩ «теперь, сейчас», др.-инд. nūnáṃ — то же, авест. nūrǝm, греч. νῦν, νύν, лат. nunc, ср.-в.-нем. nun, далее лит. nu «теперь, сейчас», nùgi, латышск. nu, др.-инд. nū́, nú, авест. nū, греч. νύ, νύν, νῦν, алб. ni (*nū), др.-в.-нем. nu, nu^. Далее пытаются сблизить с др.-инд. navī́nas «новый», др.-прусск. nauns — то же. Отсюда ны́нешний, но́нешний, др.-русск. нынѣчьныи, ст.-слав. нынѣштьнь. Ср. образование дома́шний. См. также но́ньче, но. Ср. конец слова др.-русск. нынѣча, да́веча, тепе́реча, а также др.-инд. са «и», авест. čа — то же, греч. τέ, лат. que, neque. Использованы данные словаря М. Фасмера. См.
Відповідь:
Життя стало складнішим і водночас дріб’язковішим, але загальні закони людського існування, попри всю їхню банальність, залишилися незмінними. Тому біографія великого українського поета, який узяв від життя те, що сам вважав за потрібне, і заплатив за це встановлену ціну, сама по собі може навести лад у багатьох головах. Певна річ, ця історія не для невігласів, подібних до булгаковського персонажа — поета Рюхіна, який, дивлячись на пам’ятник іншого великого поета, шепотів: «Все, все, йшло йому на користь. Стріляв у нього цей білогвардієць, і роздробив стегно, і забезпечив безсмертя».
Щодо форми, то, на мій погляд, проект знято як цілком актуальну для сучасного телебачення «історію успіху» — як би дивно це не звучало у стосунку до цілком драматичної долі Тараса Шевченка. А з іншого боку — як іще можна назвати історію кріпацького хлопчика, круглого сироти, якому вдалося піднятися не те що з дна — з «піддону» тодішнього суспільства, стати визнаним художником, великим поетом, закохувати в себе аристократок, відчувати особисту неприязнь самого російського царя, а на додачу ще й стати національним пророком!
Пояснення:
Если ты имеешт ввиду характеристику главных героев тогда так:
Объяснение:
Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.
Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.
Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою.
Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.
Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів
Если ты о образах твору то:
Автор чудово передає всю атмосферу і гармонічність разом з загадковістю твору. Аккуратно підібрані слова, описаний образ, характер, зовнішність героїв, що не може тішити. Приваблює та мотивує на повторне прочитання..
-Загадковість
-Неповторність
-Атмосфера
-Гармонічність
-Передача образу та подій головних героїв