неграмотна дитяча мова:
Ярищині загаза чогтова;
так тобі й тгеба;
щоб ти гозбив свою погану могду, опозогив.
вживання приказок, прислів'їв, фразеологізмів:
реп'ях до собачого хвоста;
Ява міняв професії, як циган коней;
шукай вітра в полі, добре кусай — і будеш, як бугай, галасують, як баби на базарі;
дуля з маком;
дати дриза.
несподівані порівняння:
очі — наче тракторні фари;
землю гребе ногами, як екскаватор;
ми заклякли, мов курчата перед шулікою;
звиваючись черв'яком, навстоячки крутила педалі; я почув, як вона, загримівши кістками, побігла-покотилася кудись геть по дорозі;
Орли! Соколи! Гзнгстери, а не хлопці!
наділення тварин незвичними кличками:
корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора, цуцик Собакевич.
використання зниженої лексики, лайливих слів:
вуха пообриваю та свиням викину, анциболотники, шминдрики, авантюрист шмаркатий, ремиґав, як той старий віл; страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік боїться, вишкварки, нема на них буцегарні.
використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації:
слова «кінозірки» після вдалого приземлення — політ пройшов нормально, почуваю себе добре, невагомість і перевантаження перенесла задовільно; про врятованого цуцика: Пульс нормальний, невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
Цей образ неоднозначний: «автор» обертається до читача обличчям то юродивого – печальника за людей, то пророка, то апостола-проповідника, загалом – поета-громадянина, патріота, чиє серце розтяла розколина, яка зруйнувала націю…»
Автор критикує дворян, що шукають правди й волі за кордоном, замість того щоб створювати її у себе на батьківщині. Наче першооснову патріотизму сподівається автор розповісти українським господам. Бо без національного самоусвідомлення та власних високих моральних якостей «великих слов велика сила» не буде дієвою, залишиться тільки словами. Із сатиричною гостротою і емоційною силою автор викриває мучителів свого народу, бажає їм зникнути з обличчя його любимої країни. Розплата за зневажання свого народу обов’язково настане, картина майбутнього «страшного суду» над панами — це є й попередження для недалекоглядних господ.
Зображення дівчинки, а згодом дівчини духовно чистої і від цього сильної.