М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твир роздум «Дружба – найнеобхідніше для життя, оскільки ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть коли б він мав всі блага» Відповідь обґрунтуйте прикладами за прочитаними творами »

👇
Ответ:
popovapp26
popovapp26
17.03.2022

ответ:дружба наповнює буття радістю, світлом і хвилинами, коли від щастя перехоплює подих.

По-перше, самотність не природна й страшна для кожної люди­ни. Жодні багатства світу не можуть замінити людину, яісій можна довіритися, яка ніколи тебе не зрадить.

Доречний приклад можна знайти у творі Франца Кафки «Пе­ревтілення», де в центрі уваги автора — проблема самотності. Го­ловний герой, комівояжер Грегор Замза, заробляв мало, усі гроші віддавав родині, а оскільки постійно був у відрядженнях, не мав ні друзів, ні дружини. Коли виявилося, що він перетворився на комаху, то навіть родина відвернулася від нього. У хвилини роз­пачу й страждання в житті Грегора не було людини, друга, який підтримав би його. Тому він почувався зайвим і непотрібним у цьому світі.

По-друге, саме з друзями пов’язані найкращі моменти життя, які закарбовуються в пам’яті назавжди. Такі люди підтримують нас у будь-яких ситуаціях. Без них життя втрачає всі барви

Объяснение:

4,8(8 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Danila240899
Danila240899
17.03.2022

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту»

Джерело: https://dovidka.biz.ua/zapovit-shevchenko-istoriya-napisannya/

4,8(62 оценок)
Ответ:
Лебеде
Лебеде
17.03.2022
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу! 
4,5(84 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ