Порівняння: кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали. Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою. Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти Метафора: заплаче серденько. Синекдоха: козачество = червоні жупани. Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось. Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша доля! Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай, кляті, бенкетують.
Новела-це невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Оповідання-невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Повість-епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням
Якщо не літературно,то новела-там багато персонажів і цікавий фінал Оповідання-ведеться розповідь про конкретну подію,мало персонажів Повість-дуже глибоко акцентується на якихось дрібних подіях та також однолінійний сюжет (багато другорядних,але мало головних персонажів)
