Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії. За словами дослідниці Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:
« Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. «
Також, за словами Ніни Чамати, Шевченко поставив вірш у збірці «В казематі» на «центральну за значенням позицію».
Відповідь:
Пояснення:
На мою думку Тарас Шевченка спонукало на написання віршів його важка доля і доля України. Він хвилювався за свою неньку Україну: "Та не однаково мені, що Україну злії люде присплять в лукаві і в огні...", він часто критикував владу в віршовій формі, яскравим прикладом критики Шевченка ж його сатирична поема "Сон", де він показує справжню суть російського імперського режиму, власне за цю поему його заарештували.