Нехай підождуть невідкладні справи!
На сьогодняшній день дуже багато людей спішать кудись не розуміючи того, що в цій спішці вони втрачаюють саме найдорожче і перестають помічати те, заради чого дійсно варто жити на цьому світі. Мало хто з нас останнім часом дійсно задумувався і звертав увагу на те, яка красива погода, який насправді мелодійний ранковий спів пташок і так далі.Люди так стараються встигнути все що забувають про те, що деколи потрібно просто зупинитись на хвилинку, відкласти усі свої невідкладні справи і просто видихнути. Видихнути і озирнутися можливо в цій спішці за чимось високим вони втратили щось дороге. Насолоджуватися моментами на нинішній день стає все ваще. Чим старше ти стаєш, тим все складніше відчувати ці пориви щастя і задоволення від таких простих речей які нам піднімали настрій і робили щасливими в дитинстві.
Як мало часу сьогодні через своі невідкладні справи люди приділяють своїм батькам, бабусям і дідусям. Ці старі люди просто страждають від самотності і почувають себе надзвичайно самотніми.
Отже, нехай всі невідкладні справи почекають, адже в світі є так багато цікавих і дійсно важливих речей які як ніколи потребують вашої уваги і часу. Насолоджуйтеся цими короткими переривами між спішкою за невідкладною роботою і живіть на повну.
Зі слів великої і знаменитої української песьменниці Ліни Костенко: “Нехай підождуть невідкладні справи. Я надивлюсь на сонце і на трави. Наговорюся з добрими людьми…”, можна зрозуміти що наш час вартий більшого.Загалом, людям вартує більше вільного часу приділяти таким простим речам як відкрита розмова з своїми рідними та близькими, адже нажаль вони не вічні, такоє варто як омога більше насолоджуватися яскравими і миловидними багатствами природи, адже вона того дійсно варта.
Происходит от др.-русск. нынѣ, ныня, ст.-слав. нынѣ, нынІА, нынѣчоу (др.-греч. νῦν). Ср.: укр. ни́нi, ни́нька, ни́нiка, болг. ни́не, др.-чешск. nynie, чеш nyní, польск. ninie, кашубск. ninia. Родственно лит. nūnaĩ «теперь, сейчас», др.-инд. nūnáṃ — то же, авест. nūrǝm, греч. νῦν, νύν, лат. nunc, ср.-в.-нем. nun, далее лит. nu «теперь, сейчас», nùgi, латышск. nu, др.-инд. nū́, nú, авест. nū, греч. νύ, νύν, νῦν, алб. ni (*nū), др.-в.-нем. nu, nu^. Далее пытаются сблизить с др.-инд. navī́nas «новый», др.-прусск. nauns — то же. Отсюда ны́нешний, но́нешний, др.-русск. нынѣчьныи, ст.-слав. нынѣштьнь. Ср. образование дома́шний. См. также но́ньче, но. Ср. конец слова др.-русск. нынѣча, да́веча, тепе́реча, а также др.-инд. са «и», авест. čа — то же, греч. τέ, лат. que, neque. Использованы данные словаря М. Фасмера. См.