М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Риси характеру Гаррієт Бічер Стоун ​

👇
Ответ:
YanaTarabakina
YanaTarabakina
16.09.2021

Добра

Розумна

Смілива

Догадлива

Винахідлива

Допитлива

Доброзичлива

Жедра

4,8(11 оценок)
Ответ:
efwwewe
efwwewe
16.09.2021

наверно так всем удачи♡♡♡♡♡


Риси характеру Гаррієт Бічер Стоун ​
4,6(68 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
star1k
star1k
16.09.2021

Жили були кіт та собака. І жили вони погано, постійно сварилися. Одного разу трапилася з ними така пригода.Кіт  з"Їв у господині сметану. А господиня зібралась його наказати. Стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. І він придумав ось таке. Він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. Господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. Собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. Так вони стали жити в мирі

4,5(56 оценок)
Ответ:
Ira200489
Ira200489
16.09.2021

Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна



Мій літній поїзд зупинився знову

перед цією айстрою смутною.

І я зійшла в її казкову тінь.

«У нас дощі!» — буденно повідомив

мій чоловік. А я зітхнула: «Вдома…»

І привітала радощі прості.

Притишена до світлого piano,

десь за стіною скрипочка співала.

Я сіла в крісло до вікна лицем.

І милостиво осені кивнула,

мовляв, я вже готова. Я вернулась.

Розпочинай класичний свій концерт.

Заговорив у сутінках годинник

про те, як час проходить крізь людину

і там, за нею, — вічністю стає.

І розуму нема туди дороги.

І лиш душі меланхолійний погляд

провидить все, коли годинник б’є.

Вступає дощ… Високий і безмежний.

Заслухатись його — необережно.

Розмиє дощ той нетривкий сосуд,

в який тебе природою відлито,

яким тебе одділено од світу,

і переллє в холодний білий сум

просторів… Але годі вже печалі,

Бо нетерпляче галасує чайник.

І славословить затишок цвіркун.

І в тому всьому є спокійна сталість.

Мов за віки нічого тут не сталось.

Завжди тут бив годинник у кутку.

Завжди під ним дівчатко виростало.

В товсті косички банти заплітало.

І сутінки торкалися вікна…

Усе мина…

Але довіку буде —

твій дім, і осінь, і ласкаве чудо

концерту для дощу і цвіркуна…

1979

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Додати коментар

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.

Останні додавання

Один із тих, що впали на шляху (Степан Пінчук)

Панні в альбом

Під шумок

Поет і селянин

Пора

Потіха

Похід Хмельницького

Пролог

Резигнація

Користувачі найбільш цікавляться

Зів'яле листя (збірка поєзій)

З вершин і низин (збірка поєзій)

Сікстинська Мадонна

Легенда про вічне життя

Мій Ізмарагд (збірка поєзій)

«Чого являєшся мені...»

«Не знаю, що мене до тебе тягне...»

«Твої очі, як те море...»

«Тричі мені являлася любов»

«Розвивайся ти, високий дубе»

4,4(62 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ