написати твір характеристику Останній листок ів хто отвітить тому поставлю 5 звєзд це предмет Зарубіжна література я поставлю українську літературу ну це Зарубіжна література
Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.
І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гречкосіїв.
В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.
Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.
Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.
І ми не ми, і я не я.
І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.
І оживе добра слава, / Слава України.
І премудрих немудрі одурять.
Кайданами міняються, / Правдою торгують.
Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.
Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.
Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.
Розкуйтеся, братайтеся.
Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!
Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.
У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Степом укривалась!
Ой їхало весілля попід нашу грушку Зачепило за гілляку загубило дружку Ой їхало весілля попід нашу хату Зачепило за гілляку загубило сваху Грай музико коли граєш, коли добрий смичок маєш, А не граєш не дури даром грошей не бери. А музиці ковбаси,а музиці сала, А музика зварювала грати перестала. Ой чи тут чи не тут,тут має щось бути Ми приходим на подвір'я самогонку чути Ой що то за дівчинонька висока та пишна Її мати породила, як зацвіла вишня Ой що то за парубок до війська строїться А як вийде на вулицю гусака боїться А я можу закластися на 200 на 300 Що той дядько в животі має футболіста Породила мене мати на самого Петра Дала мені руки й ноги на півтори метра Породила мене мати на самого Дала мені такі вуса як у Фантомаса Ой дівчата дівчатонька не дайте ми вмерти Буду я вам за бичка до самої смерти
ответ:цитати з твору:
Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.
І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гречкосіїв.
В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.
Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.
Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.
І ми не ми, і я не я.
І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.
І оживе добра слава, / Слава України.
І премудрих немудрі одурять.
Кайданами міняються, / Правдою торгують.
Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.
Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.
Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.
Розкуйтеся, братайтеся.
Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!
Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.
У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Степом укривалась!
Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю.!
Объяснение: