неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених коханням, ліричні спогади про батьківський дім і філософічні міркування про сенс людського життя — такий тематичний діапазон пісень а. малишка.
любов до пісні в а. малишка від його матері. вона співала разом із сином багато пісень. кажуть, ніхто з письменників не знав стільки пісень, як а. малишко. а перші пісні написав поет на пропозицію о. довженка ще в період ранньої творчості до кінофільму "щорс". "богунська четверта" ("гей, за десною люди веселі") звучить до сьогодні. у роки війни співали його пісні "партизанська", "як збирались хлопці до загону".
Відповідь:
тут всі події розміщені у вірній послідовності
1. Знайомство з героями, вдача Устини
2. Приїзд панночки з міста, Устину обрали покоївкою
3. Стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, об'єднання ??? (напевне, мова йже про заміжжя) інститутки, переїзд подружжя на хутір
4. Панночка намагається побити Устину, за неї заступається Прокіп (з Прокопом Устина познайомилась на хуторі, куди переїхало молоде подружжя. Коли Прокіп заступився за стареньку бабусю і Устину, то панночка наробила такого крику, що пан вирішив віддати Прокопа у рекрути, а Устина, як дружина, поїхала з ним)
5. Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить у місто наймичкою
Пояснення:
Наш, український народ здавна славиться своїм хорошим почуттям гумору. І це дійсно так. Хороший жарт допомагає нам пройти через різні проблеми: фінансові, політичні чи сімейні.
Гумор супроводжував наш народ з самого початку. В Київській Русі першим документом, в якому дослідники знайшли прояви нашої культури в цьому напрямку, став твір “Моління Данила Заточеника”. Це унікальне історичне джерело, в якому можна розгледіти початки цього почуття в нашого народу. Пізніше, українці демонстрували своє почуття гумору в багатьох творах та історичних джерелах. Під час володарювання українськими землями литовською та польською владою виникло багато сатиричних жартів і історій. В ту добу приводом для насмішок були українські пани, які заради грошей, панівного становища в суспільстві відмовлялися від своєї національності.
Саме цю рису панства висміяв у свої творах український літературний і релігійний діяч Іван Вишенський. Пізніше, за до сатиричних творів, хотів пробудити свідомість українців Григорій Сковорода. Його твори “Бджола та Шершень”, “Всякому місту звичай і права”, “Голова і тулуб” порушують в гумористичній формі багато проблем тогочасного суспільства.
Також своїми гострими, саркастичними жартами славилися козаки. Згадати тільки одну ситуацію – лист у відповідь Султану Мухаммеду IV. Тодішній правитель Туреччини, після завданої шкоди на Кримському півострові, відправив ультимативний лист. В цьому листі він хизувався своїм військом, титулами перед козаками і ставив їм ультиматуми. А козаки відповіли йому наступним: «Не будеш ти годен синів християнських під собою мати». Цю відповідь і досі пам’ятає не тільки наш народ.
Потім ряд творів – “Енеїда” Котляревського, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Мирного, “Інститутка” Марка Вовчка, “Кайдашева сім’я” Івана Нечуй-Левицького та багато інших. В кожному з них автори висміювали соціальні вади панства, народу, продажність, беззаконня, жорсткості панівної гілки суспільства. Але, знаєте,що найбільше об’єднує ці твори? Незважаючи на всі труднощі, які довелося пережити нашому народові, він завжди знаходив з чого посміятися, навіть у саркастичній формі. Саме це показує, що наш народ – незламний. І вся наша література демонструє аргументи до фрази “Сміємось, отже, не здаємось”.