Людина — родове поняття, що вказує на причетність істоти до вищого ступеня розвитку живої природи — людського роду; специфічна, унікальна єдність біологічного і соціального; система, в якій фізичне і психічне, природне й соціальне становлять нерозривну єдність.
Індивід — окрема людина, особа в групі або суспільстві, окремий представник людської спільноти.
Індивідуальність — сукупність своєрідних психологічних особливостей і властивостей людини, що характеризує людську неповторність і виявляється у рисах характеру, специфіці інтересів, якостей, здібностей, які відрізняють одну людину від іншої
Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільнозначущого та індивідуально неповторного.
Індивідуальність формує ті важливі характеристики людини, котрі забезпечують властивий лише їй стиль взаємозв'язків з навколишнім світом. Передумовою формування її є задатки. Індивідуальність є неодмінною і найважливішою ознакою особистості.
Особливі риси вираження своєї індивідуальності - це звички, інтереси, думки, почуття, погляди, ставлення до інших, спілкування, щирість чи злоба, цілеспрямованість, працьовитість, характер, темперамент, психіка, емоції, допитливість, асоціації, уява, середовище, стиль в одязі.
Метафори - не палає пожежею, вона розливається зануриться, засяє змійками, хлинули промені, (розганяє, розсовує)
Порівняння-блиск їх подібний блиску кованого срібла. Немов злітаючи, піднімається могутнє світило. Подібно островам, не рушають з місця. Так само блакитні, як і небо. Як дим, лягають рожевими клубами.
Епітети-прозорими рукавами. Блакитні смуги. Чорнуваті і невизначені.
Холодні тіні. Заснувшими верхівками.
Уособлення-Погода встановилася. Зоря не палає пожежею. Край хмарки засяє змійками. Хлинули промені. Колір небосхилу не змінюється
Объяснение: соррі я з Росії українську мову погано знаю