Чим відрізняється людина від інших представників флори і фауни Землі? Нехай сперечаються богослови про наявність душі у тварин, нехай біологи досліджують ступінь розумності мавп і дельфінів, одна відмінність встановлена твердо: ніяка істота Землі, крім людини, не здатна жартувати і сміятися.
Звичайно, «серйозні» люди стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво важливим цілям. Недарма при королівських дворах протягом багатьох століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може існувати і інша точка зору. Як правило, блазень був розумною і тактовною людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя.
Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості, достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину, ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне від несмішного, скласти гумористичну розповідь, розсмішити оточуючих? Якій логічної послідовності дій повинна слідувати людина? Яким є неврологічний, фізіологічний і психологічний механізми виникнення сміху? Дослідженню цих питань і присвячені ці міркування.У чому ж полягає роль сміху сьогодні? Насамперед, це засіб направлений на благополучне вирішення напруженої ситуації, адаптації до нової ситуації, запобігання агресії і конфлікту, зняття стресу (позитивні емоції при перегляді гумористичних телепередач). Однак слід враховувати, що будь-який засіб може бути використано і на шкоду людині. Наприклад, надмірне застосування гумору у виховних цілях переходить у глузування, що може викликати у об’єкта насмішок почуття неповноцінності і, як наслідок, агресію.Гумор і сміх є одними з ключових методів отримання доходу, як у формі плати за позитивні емоції (різні гумористичні вистави, атракціони та ігри), так і у формі асоціації з позитивними емоціями (реклама в гумористичних уявленнях, жартівливі ситуації в самому рекламному матеріалі). Окремо слід виділити антирекламу, формування негативного уявлення про особистості і явища шляхом сатири, карикатур, пісень та інших художніх стилів (згадаємо безсмертне «МОЗ попереджає …»).
Сміх та гумор відіграє велику роль у навчанні, допомагаючи формуванню логічних понять про нові речі і критичного перегляду поглядів і думок, а також руйнуванню неадекватних життєвих стереотипів – згадаємо іронічні діалоги Сократа. Учні значно легше запам’ятовують будь-який матеріал, якщо він представлений у жартівливій, смішний формі. Нарешті, з моєї точки зору, гумор є частиною мистецтва, методом самовираження людини як учасника, письменника, поета, художника, артиста, тобто як творчої особистості, або як гідного представника нашого суспільства.
Відповідь:Найкраще враження завжди справляють ті твори, в яких герої можуть подати читачу хороший приклад. У літературі й читанні є маса корисного: це цікаво, пізнавально і дуже захоплююче. Але навряд чи хтось стане сперечатися з тим, що найбільша користь полягає в тому, що найчастіше хороші твори мають якусь корисну мораль для людини. Ця мораль робить людину більш високою духовно, розвиває її гуманістичні якості.
Новела авторства О. Генрі під назвою «Останній листок» містить дивовижний приклад людської щирої і непідробної доброти, прекрасного співчуття та бажання до . У ній розповідається про людей творчості, які завжди керуються перш за все не розумом, а своїми яскравими емоційними поривами. Саме тому їх поведінка зі сторони виглядає настільки красивою і вражаючою. Старий художник Берман вже давно не малював нічого путнього, але все ще розраховував створити справжнісінький шедевр. Слушна нагода для цього сталася тоді, коли сусідка Бермана, молода жінка на ім’я Джонсі, сильно захворіла і опинилася на межі життя і смерті. Дівчина настільки злякалася власної слабкості, що сама вирішила, що помре вже дуже скоро – коли з дерева, яке стоїть за вікном, впаде останній листок.
Дівчина проводила в очікуванні падіння листка і власної смерті дні і ночі, але листок все ніяк не падав, з кожним днем вселяючи надію і віру у власне одужання у Джонсі. Зрештою, віра в краще в душі дівчини перемогла і вона змогла здолати таку страшну хворобу. Але, як пізніше з’ясувалося, причиною тому стало не природне диво, а прекрасний шедевр Бермана, до створення якого він готувався вже протягом довгих років. Старий в негоду намалював на дереві листок, саме це творіння вселило у Джонсі віру в власне остаточне одужання.
Звичайно, я позитивно здивований і вражений цим прекрасним твором. Він задовольняє практично всі мої і вимоги до якісного літературному твору. Цю новелу від О. Генрі цікаво читати, вона дає гарне уявлення про характери і мотиви поводжень людей з творчого середовища. Завдяки прочитанню цього твору можна знову повірити в людство, переконатися в тому, що в світі дійсно існують люди, які готові ризикувати, жертвувати собою в ім’я чогось високого. Прикладом такої людини став старий художник Берман, який врятував чуже життя, створив прекрасний малюнок, а тому й став моїм улюбленим героєм цього твору.