"Світ природи та людини" задумайтеся над цією темою! Щось відчуваєте? Звісно, що так. Адже кожний здатний на відчуття краси світу людини та природи, хіба що той, хто байдужий до всього. Ось світ природи він наповнений різними барвами квітів, дерев, пори рік, та все цікаве , в що можна поринути. А в світі людини все по-іншому там людина викладає свої емоції наповну, всі риси характеру, всю свою душу, що думає, те і робить, оточуючі роблять висновки. Кожна людина відрізняється своїм характером душі. Ось, наприклад оця людина допомагає іншим з домашнім завданням, посміхається! А ця просто сидить і чекає ,поки оточуючі підійдуть до неї, але ж вони не хочуть підходити до людини з поганим виразом обличчя. Розумієте, в чому суть справи? Задумайтеся! Так, що даруйте добро! Але ж я не можу судити погане про людей. Природа і світ-різні речі. Все. Дуже старалася!
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!
Объяснение:
Остап тікає, Соломія біжить за ним, вона зробила так, щоб всі подумали, що вона втопилася