Роль книги у сучасному житті Кожен із нас , напевно, має вдома книгу. І кожен із вас читав книжки. Книга – морська глибина, де ми кожен час понурюємось ще далі і далі, швидше розуміємо зміст. Скільки вже часу пройшло, люди винайшли планшетні комп’ютери, електронні книги, ноутбуки и т.д. Деякі вважають, що всі сили, які люди використовували протягом багатьох століть на книги, треба розвернути на нові види технологій, деякі навпаки, вважають, що книга – це символ життя, і вона не повинна зникнути. З однієї сторони, ми не можемо обійтись ні без телефонів, комп’ютерів, з іншої і без книги наше життя стає похмурим, непривітливим. Проте мій досвід показує, що роль традиційної книги не зменшується, але навіть зростає. Аромат палітурки, шелестіння сторінок, але головне – певна зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, – все це спрямовує людину до сприйняття традиційних цінностей. Книга – наша вічна молодість. Сучасні підлітки дуже захоплюються новими пристроями, їх не цікавить ні книги, ні взагалі уроки та школа. Але є й такі , які вважають що школа та книга мають великі значення у сучасному суспільстві. Стів Джобс, засновник корпорації Apple, дуже любив читати, мав при собі велику бібліотеку книг різних народів світу. У результат він став генієм, який перевернув життя до гори ногами, створюючи комп’ютери. Тепер у кожного другого є iPad або iPhone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на відпочинку, але чи багато хто читає на цих пристроях літературні твори? Книга безнадійно програє (принаймні, для молодого покоління) в конкуренції з відеофільмами, з Інтернетом. Книга повинна залишитися! Через неї передається інформація, яку люди собі й представити не могли. Може через 10 років винайдуть гнучкі планшети, або принтери, які не будуть потребувати фарби, може бути й так, але книга ніколи не повинна зникнути з очей людства, адже книга – вічна скарбниця знань для кожного з нас!
На перший погляд це висловлювання можна зрозуміти неоднозначно, але все ж таки значення тут одне: людину характеризує її мова, чемність, освіченість, тобто доки людина мовчить, ми нічого не можемо сказати про неї, але варто їй лише заговорити, ми можемо робити певні висновки щодо її культури, освіченості та вихованості. От що ми можемо сказати про дівчину, котра мовчить? Зовсім нічого. Але так, зовнішність. Та чи може сказати щось вона? Нічогісінько. Але варто лише заговорити дівчині і ми зроозуміємо хто перед нами. Якщо ми почуємо лайливу мову, погану, то можна робити висновки - людина невихована, зла, неосвічена. Чуючи мову гарну, правильну та чисту, робимо інший висновок - людина розумна, чемна, вихована. Отже, щоб побачити хто перед тобой, варто говорити з людиною, тоді все стане на свої місця.
