Господарська дамочка - не дарма у неї самої спідниця до колін і в чоловіка і дітей теж голі лікті і коліна з одежинок випирають - усе донашивается до межі, до останнього, поки налазить. Скандальна, не дає себе в образу - не дарма вибила в конфлікті свекровке очей ручкою від мітли і домоглася поділу хати на два житла - для старих Кайдашів і для себе з Карпо. Досить зла - початку відразу ж жерти лагідну і нерозділене Мелашку, якої і так діставалося від свекрухи, замість того, щоб, згадавши свої пригоди на зорі сімейного життя ти і підтримати її. Різка - коли не вдався приготований нею обід у відповідь на глузування розлютилась і помчала до батьків, замість щоб визнати невдачу. Гостра на язик - не спускає Карпо, коли він заходить до неї ще до сватання, щоб покликати на танці.
Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів’я та приказки. Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата. Мій дід, наприклад, коли дивиться, як я щось роблю, не може втриматися і обов’язково скаже щось таке: «Сім разів відміряй, а раз відріж» або «Усе велике починається з дрібного». Через ці коментарі я інколи навіть ображався на нього. «Діду,- казав,- звідки ти знаєш, скільки разів я міряв…» А він тільки сміявся та й додавав: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже». Звик я до цих дідових примовок, намагався не звертати на них уваги. Як же я здивувався, коли на уроці зарубіжної літератури дізнався, що улюблений дідів вислів «Мудрий навчається на чужих помилках» — то норвезька приказка. Ну, думаю, тримайся діду. Досить із мене глузувати. Тепер і я вчений.