Для одних людей життєвий успіх полягає передусім у матеріальному добробуті. Для інших — зовсім в іншому. їм чужі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою та знаходять душевний спокій у зовсім інших цінностях. І це теж свого роду життєвий успіх. На мою думку, він полягає в сукупності морального задоволення, душевного спокою та матеріального добробуту. Тільки за сукупності цих благ людина може почуватися щасливою, і тоді її голова звільняється від буденних клопотів, їй не доводиться думати про «хліб насущний». У неї з’являється бажання працювати, втілювати в життя цікаві ідеї. Ще Григорій Сковорода стверджував ідею «сродної праці»: якщо праця відповідає душевному покликанню людини, її нахилам, то людина — щаслива.
І це стосується не лише кар’єри, а й особистого щастя. Людина, яка має улюблену роботу і робить успіхи, має шанувальників свого таланту, без домашнього затишку не може бути повністю задоволеною життям. Тільки сімейний добробут може зробити її по-справжньому щасливою. І такі люди свій життєвий успіх пов’язують із зарядом позитивної енергії, отримуваної в колі сім’ї.
Але життєвий успіх водночас, як рулетка: одному таланить, а іншому — ні. А з іншого боку, людина сама є творцем свого щастя. У кожного має бути наполегливість, терпіння, а головне — бажання досягти чогось у житті.
Отже, скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини.
Объяснение:
Притягання до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Не лишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий. У комедії "Сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття — моральні принципи. Таких героїв у п'єсі двоє: Герасим Калитка і кум його Савка. Проте, попри спільну в житті мету — здобуття грошей, — якими різними є ці персонажі! У першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них — різні. Першою і центральною фігурою п'єси є багатій Герасим Калитка. Ві
н не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння: "Тут недоїдаєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає — і тільки ж всього-на-всього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. Не спиться мені, не їсться мені..." Найперше його цікавить матеріальне, а духовне — повністю знецінюється. Так, релігійні традиції свого народу він використовує виключно у власних інтересах, спекулюючи поняттями віри.
Объяснение:
(все)